За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Люди справи

Вирощувати бавовну заради пороху

№19—20 (11363—11364) // 07 марта 2024 г.
Вирощувати бавовну заради пороху

Де? На Одещині! Точніше, на полях Бессарабії. Що потрібно зробити для того, щоб посівна кампанія розпочалася вже цього року? Дуже терміново, буквально на найближчій сесії Верховної Ради, прийняти за спрощеною процедурою законопроєкти, які передбачають спрощений обіг насіння бавовнику в Україні.

Ну і найголовніше: а навіщо все це потрібно? До чого такий поспіх? Роз’яснює народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики, автор ідеї вирощування бавовни в Бессарабії та розробник вищезазначеного законопроєкту Степан Чернявський, який погодився надати ексклюзивний коментар для «Вечерней Одессы».

— Це той випадок, коли попит народжує пропозицію, — каже Степан Чернявський. — Для тих, хто не знає: бавовна використовується для виробництва пороху. Сьогодні Україна гостро потребує артилерійських снарядів. Але знайти їх не так просто. Та й вартість снарядів за два роки війни зросла щонайменше втричі. Однією з причин, що ускладнює пошук потрібної кількості, є дефіцит пороху. А дефіцит, як відомо, також відбивається на ціні. У цій ситуації згадалося, що під час Другої світової війни порох вироблявся з бавовняної целюлози. То чому б нам зараз не повернутися до цієї технології? На превеликий жаль, це перспективно і з економічного погляду. Війна, що триває вже третій рік, спустошує військові ресурси. Навіть після перемоги над ворогом попит на порох у країн, які нам допомагають, і в самій України, зберігатиметься ще щонайменше кілька десятиліть, перш ніж відновляться запаси.

— Скільки ж Україні потрібно вирощувати бавовни, щоби розпочати власне виробництво пороху?

— Мінімальна потреба оборонного сектору України становить 10 тисяч тонн бавовняної целюлози. Щоб отримати цей обсяг сировини, необхідно мати площу посівів близько 30 тисяч гектарів. Причому цікаво: площа посівів може зменшитися вдвічі, якщо бавовну висадити на зрошуваних землях. Хоча цю сільськогосподарську культуру можна вирощувати на землях без поливу.

— А чому було обрано Бессарабію? І взагалі, хто сказав, що в Україні можна вирощувати бавовну?

— У Бессарабії зараз саме склалися ідеальні природно-кліматичні умови для цієї сільськогосподарської культури. А взагалі в Україні, повідомили вчені з Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної Академії аграрних наук України, до яких ми звернулися за консультацією, експерименти щодо вирощування бавовни проводились у 60–70-х роках минулого сторіччя на Херсонщині. Проте політика тодішньої країни у галузі сільського господарства передбачала, скажімо так, жорстку аграрну спеціалізацію кожної республіки. Вирощування бавовни було прерогативою Середньої Азії. Тому про експерименти на Херсонщині на якийсь час забули. Додам, що кліматичні зміни, які відбулися за ці роки, створили умови для вирощування бавовни там, де раніше це було взагалі неможливо.

— Чому потрібно вносити законодавчі зміни?

— При вивченні питання вирощування бавовни виявилися проблеми у законодавчому полі. Перед усім — по сроках реєстрацїї сортів. По діючому законодавству на це може піти від двох до п’яти років! А нам бавовна для виробництва пороху потрібна, як то кажуть, ще вчора. Тому терміново були розроблені законопроєкти «Про внесення змін до деяких законів України щодо обігу насіння сортів бавовника в Україні» (реєстр. № 10427 від 24.01.2024) та «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні» (реєстр. № 10427-1 від 07.02.2024), які отримали одностайне схвалення всіх моїх колег, членів парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики. Також ці законодавчі ініціативи підтримало Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.

Прийняття цих законопроєктів дозволить зареєструвати права на сорти бавовнику, в тому числі генетично модифіковані, протягом місяця після підписання закону. При тому, що зараз реєстрація не генетично модифікованого бавовнику займає 2—3 роки, а реєстрація ГМО бавовнику взагалі заборонена. Також зміни в законодавстві дадуть можливість захистити інтелектуальні права власників насіння і здійснювати контроль за сортами.

Якщо вдасться оперативно внести зміни у законодавство, то посівна кампанія розпочнеться в кінці квітня — на початку травня, і вже в цьому році Україна одержить перший врожай бавовни. А маючи власну сировину для виробництва пороху, зможемо вплинути на скорочення дефіциту снарядів.

Інтерв’ю вів Олег Суслов



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
04/12/2024
З вівторка на вулиці Дерибасівській йдуть роботи з монтажу головної новорічної ялинки Одеси...
04/12/2024
Верховна Рада в цілому схвалила законопроєкт № 12232 щодо змін до Бюджетного кодексу, які стосуються безповоротної фінансової допомоги на 50 млрд. доларів від країн G7 та ЄС...
04/12/2024
В Одесі пацієнти з онкозахворюваннями можуть отримати безоплатне хіміотерапевтичне лікування...
04/12/2024
Два матчі першості країни провели хокеїсти одеського «Шторму»...
Все новости



Архив номеров
декабрь 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.037