За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Люди справи

Максим Трубніков: «Моя кобза має ім’я»

№23—24 (11263—11264) // 23 марта 2023 г.
Максим Трубніков

О том, что преподаватель музыкального искусства Одесского лицея № 9 — в числе трех победителей всеукраинского конкурса «Учитель року-2022» от Одесской области, мы узнали еще в декабре минувшего года.

Но пообщаться удалось только сейчас — попробуйте «заманить» в редакционную гостиную человека, который учит детей, волонтерит, ездит с рок-концертами на фронт. Потому отправились к учителю года в номинации «Искусство» сами, в лицей, где он работает уже больше десяти лет, расспросили обо всем и теперь знакомим с Максимом наших читателей.

Спілкуємось з нашим співрозмовником українською.

— Максиме, коли ви почали займатись музикою?

— Майже тоді, коли народився. У 4 рочки на рідній Слободці бабуся відвела мене до музичної школи № 4, там я вперше і торкнувся чорно-білих клавіш. Музичну школу закінчив по класу фортепіано. Навчався у Маріїнській гімназії, після 11-го класу свідомо, за музичним покликом, вступив на музично-педагогічний факультет Одеського педагогічного інституту ім. Ушинського. Закінчив його у 2003 році, працював спочатку у музичній школі, потім в навчальних закладах міста. З 2010-го — в ліцеї № 9.

— Ви так і планували — працювати саме в школі? Може мріяли про сцену…

— Знаєте, я не розподіляю. Завжди кажу: у мене кожний урок — то концерт, а кожний концерт — то урок. Усвідомивши силу педагогіки і можливість нести просвітянство, я зрозумів, що не має сенсу розподіляти. Приходьте на мої концерти і ви це зрозумієте.

А концерти відбуваються постійно в навчальних закладах, у війську, патрульній поліції, на лінії зіткнення — тобто всюди.

— Якими інструментами ви володієте?

— Майже всіма. Більше нахилу — клавішні та струнні. З 2010 року я ще й реконструктор кобзарства, сам створив старосвітський музичний інструмент — кобзу. Звісно, під наглядом майстра з Ірпіня. Моя кобза освячена в Києві, у Михайлівському Золотоверхому соборі.

— ?

— Музичний інструмент обов’язково освячується! За традицією, йому дається ім’я, так само, як і людині. Це має відбуватися на Трійцю або на Покрову.

— А яке ім’я у вашої кобзи?

— Не можу сказати. Це знаю тільки я. Певний оберіг, захист…

Цікавимось у Максима, як воно йому — працювати з дітьми. І чуємо у відповідь: «Прекрасно!».

— Я роблю все, щоб діти йшли на урок з радістю. Щоб урок мистецтва став для них відкриттям. Я на власному досвіді намагаюсь переконати: якщо людина чогось прагне, то можливо встигнути все і збільшити свій день з 24 годин до 48. Щоб і уроки давати, і концерти, і волонтерською діяльністю займатись, і бути батьком трьох дітей.

— Діти вас, мабуть, люблять.

— Мої? (сміється). Слава Богу. Я — класний керівник 10-Г класу, це один з найсильніших класів нашого ліцею, і думаю, моя заслуга в цьому трішечки є. Сподіваюсь, що наступний рік дасть можливість вже 11-Г повернутись з онлайну в рідні стіни, закінчити навчання і вступити у ті вищі учбові заклади, які вони виберуть. А зараз навчання — це їх робота, і вона також на перемогу.

З ліцеїстами
З ліцеїстами

Максим Трубніков — фронтмен рок-гурту «Друже Музико», вже доволі відомого в місті, області, країні та за її межами. Він автор музики і текстів. З дати заснування, 2009 року, гурт зазнавав змін у складі та створив свій власний стиль — етно-драйв. Не випадкова, здається, назва музичних альбомів наших буремних років: «Офензима» — наступ. Сьогодні під музику гурту виходять на ринг боксери, марширують нацгвардійці, різні роди військ ЗСУ мають від нього пісні. А ліцей, про що ми дізнались від Максима, має оновлений гімн.

Конкурс «Учитель року» — вже другий у житті Максима Трубнікова. У 2022 році він довів, що здатний отримати перемогу. Сучасний, активний, творчий вчитель — гордість ліцею.

Цікавимось планами.

— Якщо гурт записав 7 альбомів, то має бути і восьмий. Мій клас закінчить навчання, скоріш за все, буде наступний клас. Життя не зупиняється, вирує. Головне — працювати на українську перемогу, а після неї буде ще стільки планів і стільки роботи.

— Традиційне наше запитання: що будете робити в перший день після перемоги?

— Всіх запрошую на свій концерт, який відбудеться на червоно-чорній площі на руїнах кремля. Наші військові доставлять туди всіх бажаючих.

Дора Дукова



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Робот пылесос
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
16/07/2025
Одещина впевнено впроваджує «Мрію», повідомляють в Одеській ОВА...
16/07/2025
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль офіційно подав до Верховної Ради заяву про відставку...
16/07/2025
Погода в Одесі 18—23 липня
09/07/2025
З6 по 16 липня в штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж, Франція) Комітет всесвітньої спадщини проводить 47 сесію. Серед інших, розглядаються питання, присвячені нашому місту, зокрема звіт про стан збереження «Історичного центру Одеси»...
Все новости



Архив номеров
июль 2025:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


© 2004—2025 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.036