За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Люди дела

Юрій Крук: «Ми маємо забезпечити стабільну життєдіяльність району і підтримку військових»

№102—103 (11239—11240) // 29 декабря 2022 г.
Юрій Крук

Зазвичай, закінчуючи рік, керівники регіональних владних структур розповідають про здобутки свого міста, району чи області у різних сферах життя, радіють досягненням та рекордам, яких в останні роки у нашому мирному житті завжди було чимало. Та коли у нього вторгається війна і кардинально його змінює, на часі зовсім інші речі.

Про те, які завдання доводиться вирішувати, коли країна протистоїть масштабній ворожій агресії, ми розмовляємо з начальником Одеської районної військової адміністрації, депутатом Одеської обласної ради Юрієм Круком.

— Юрію Юрійовичу, почну з питань, які за час війни вже стали традиційними для інтерв’ю: як зустріли звістку про війну, і якими були перші ваші дії?

— У ці воєнні місяці справді найголовнішим було забезпечити життєдіяльність району і налагодити допомогу нашим захисникам. Звістка про війну для мене, як і більшості українців, була несподіваною. Але о сьомій ранку я вже був на засіданні щойно скликаного регіонального штабу. Власне, тоді ми фактично і розпочали роботу за умов воєнного стану, який оголосив президент.

Перші два-три тижні, коли перебудовували нашу роботу на воєнний лад, були найважчими. Та настрій панував бойовий. Наші співробітники були на робочих місцях, ми згуртувалися і діяли спільно з обласною адміністрацією і силовими структурами. Почалася робота 24 на 7. І до сьогодні працюємо саме в такому режимі.

— Які саме завдання довелося вирішувати у ці перші воєнні тижні?

— Основні завдання складалися із забезпечення поточних проблем громадян. Треба було в цілому забезпечити стабільність у районі і в регіоні за умов воєнного стану, налагодити для взаємодії якісну комунікацію як з військовими підрозділами, так і з громадами. А найголовнішим було питання постачання всім необхідним військових підрозділів. Брали участь у формуванні підрозділів територіальної оборони, взаємодіяли з центрами комплектування, забезпечували їх потреби. Тобто треба було налаштуватися на діяльність, яка нам зовсім не була притаманна у мирний час.

У перші ж дні противник здійснив ракетні обстріли нашого регіону, сталися прильоти. Станом на сьогодні 57 ракетних обстрілів відбулося лише по Одеському району. Постраждало 558 будинків, вісім з них зруйновані вщент. На кожен приліт я виїжджав особисто, адже треба було на місці бачити наслідки обстрілів, вживати заходів до їх ліквідації, забезпечити допомогу людям. Були постраждалі, поранені, загиблі…

За таких обставин термін планування роботи — один день. Ось ми і пристосовувалися до того, щоб діяти у воєнному форматі. Сьогодні вже можу впевнено сказати, що ми гідно відповідаємо на ті виклики, які нам ставить воєнний час.

— Ще одна важлива складова діяльності районної адміністрації — гуманітарна допомога цивільним. І не лише в Одеському районі, а й у сусідніх областях. Знаю, що була дієва допомога, зокрема і водою, жителям Миколаєва. Ви і ваші колеги вже встигли побувати у Херсоні відразу після його звільнення…

— Ми з самого початку розгорнули гуманітарний штаб. Як і логістичні штаби по кожній громаді. Ви знаєте, що у нас була загроза ворожої десантної операції. І в цілому була загроза наступу на Одещину, на Одесу, адже ворог дійшов до Миколаєва. Тому ми сформували певні регіональні запаси. Гуманітарний штаб діє і сьогодні, допомога триває. І ми справді весь час взаємодіяли і взаємодіємо з нашими колегами з Миколаївської і Херсонської областей, які більше потребували допомоги. Возили гуманітарні вантажі до Миколаєва. І до Херсону через півтора тижні після звільнення за дорученням очільника Одеської військової адміністрації відвезли чотири вантажівки. Я супроводжував цей вантаж. Ми закріплені за Новоолександрівською громадою Херсонської області. Тож велика робота була зроблена і робиться по допомозі постраждалим регіонам.

Я дякую нашим партнерам, гуманітарним організаціям, волонтерам, які у постійному форматі взаємодіють з нашим гуманітарним штабом. Це дає змогу надавати постійну допомогу і військовим, і цивільним.

— Хто потребує особливої допомоги, так це вимушені переселенці, або, як визначено офіційно, внутрішньо переміщені особи.

З головою Одеської обласної ради Григорієм Діденком і очільником Одеської військової адміністрації Максимом Марченком
З головою Одеської обласної ради Григорієм Діденком і очільником Одеської військової адміністрації Максимом Марченком

— Це справді так. Ці наші громадяни відчули на собі весь тягар війни, багато хто назавжди втратив домівку. Сьогодні у нас майже 88 тисяч внутрішньо переміщених осіб, і забезпечення їх бодай найнеобхіднішим теж було великим питанням, особливо, знову ж таки, на першому етапі. Нині система прийому ВПО більш-менш налагоджена. У нас забезпечено понад тисячу місць для нових осіб. Постійно працюємо у напрямку допомоги у працевлаштуванні. У нас запроваджено ярмарки вакансій: фактично у всіх 22 громадах району і в Одесі ми провели такі заходи. Мета одна: щоб люди не тільки приїжджали до нас на той час, поки будуть звільнені території, де вони проживали, а тут працювали, допомагали своєю працею державі і забезпечували свої потреби і своїх родин.

Проблеми щодо працевлаштування є, вони, зрозуміло, пов’язані з війною, але економіка працює, сфери послуг і торгівлі працюють, АПК працює… Перспективи знайти роботу є.

— І порти, нарешті, працюють!

— Так! «Зернова ініціатива», яка у нас діє за ініціативи президента, — це велике надбання для нашого району і нашого регіону, великий здобуток. Адже основні процеси в регіональній економіці відбуваються довкола портів і довкола аграрного сектора. Це основна питома вага в роботі економіки нашого регіону.

— І податки до державного бюджету…

— Звичайно. Податки, робочі місця... На жаль, через війну спостерігається дуже серйозний спад в економіці, у сфері бізнесу в цілому по країні. Але у нас на Одещині ситуація більш-менш стабільна завдяки роботі агропромислового сектору, транспортної галузі і тій же «Зерновій ініціативі».

— З харчовими продуктами у нас точно все гаразд.

— Так, район повністю забезпечений продуктами, паливом, товарами першої необхідності, медикаментами. Зараз немає того ажіотажу, який був у перші тижні від початку війни. Все є в достатній кількості, і ми тримаємо це на контролі. Налагодили постійний моніторинг, адже дуже важливо бути впевненими у тому, що люди будуть забезпечені всім необхідним.

— Ворог завдав дуже значних руйнувань енергетичній структурі країни, і вона швидкому відновленню, на жаль, не підлягає. Якої саме шкоди завдано Одеському району, і наскільки ви задіяні в процесі забезпечення населення електроенергією?

— Найсерйознішої шкоди, найзначніших руйнувань завдано саме Одеському району. У два ключових об’єкти критичної інфраструктури були прямі влучення, і як наслідок ми маємо дуже серйозні обмеження і по генерації, і по передачі цієї генерації до споживачів. Сьогодні енергетики тримають свій фронт, і я хочу подякувати всім, хто працює на цьому напрямку. Те, що сьогодні, після цих руйнівних ударів, ми маємо майже 60 відсотків постачання мирного часу, — це справжній успіх, свого роду диво. Але диво рукотворне, яке сталося завдяки великій роботі великої команди. Відразу після ударів були випадки, коли подекуди не було світла по три-чотири доби, але зараз ситуація налагоджена. Скарги на відключення ще є, та ми працюємо сьогодні над тим, щоб ці відключення були лише плановими. Працює наш штаб, він взаємодіє з «ДТЕК Одеські електромережі». Ми слідкуємо за тим, щоб не було відключень понад 24 години. Так, трапляються аварійні ситуації, є перевантаження на мережі, але про ці ситуації ми відразу інформуємо ДТЕК, і вони відправляють свої ремонтні бригади.

Тому ще і ще раз прошу наших громадян ставитися з розумінням до того, що відбувається. Нагадую, що насамперед у нас забезпечуються об’єкти критичної інфраструктури — каналізаційні і насосні станції, лікарні, також забезпечуються військові об’єкти, і більшість не має знати, де саме вони розташовані. Тому є райони, де світло не відключається, та це не означає, що хтось з кимось домовився. Такого зараз просто не може бути! Тому, повторюю, треба ставитися з розумінням і усвідомлювати, що це дуже непроста робота. Все це у нас знаходиться на мапі району, всі ці дані є у ДТЕК. Усі разом ми працюємо над тим, щоб якомога швидше ліквідувати наслідки цих ударів, але підтримка людей, розуміння ними ситуації дуже потрібні.

Ми сьогодні маємо інформацію відповідних служб про те, що ворог, користуючись незадоволенням людей, підбурює їх на протестні акції. Усілякі такі протести будуть моніторитися, сьогодні поставлені такі завдання Національній поліції і Службі безпеки. Будемо відслідковувати, бо не можемо собі дозволити у час війни допускати такі речі. Ми неодноразово записували звернення, і очільник області звертався, і кожен голова громади на своєму рівні роз’яснює людям, що це не просто хтось включає, а хтось виключає. Це серйозна система. І коли є десятки влучань, причому не лише по об’єктах в Одеській області, а і в інших регіонах, це стосується і нас, адже вся система країни працює в єдиному форматі.

— Ще один засіб протистояння відсутності електроенергії — створення «Пунктів незламності»?

— Ми реалізуємо певну модель наших дій, коли передбачали наслідки ударів по енергетичній інфраструктурі. Активно продовжуємо розгортати «Пункти незламності» і пункти обігріву. Сьогодні таких пунктів в Одеському районі 149, більшість — в Одесі, і ця кількість постійно зростає. «Пункти незламності» обладнані всім необхідним відповідно до доручень, які ми давали громадам. Сили ДСНС теж залучені до цієї роботи. 15 пунктів працюють у взаємодії з рятувальниками, інші — по комунальних установах. Залучено до цього також бізнес. Тобто стоїть завдання зробити велику мережу «Пунктів незламності», які були б забезпечені насамперед генераторами і засобами обігріву, а також водою, чаєм, печивом, щоб люди мали змогу зігрітися, підключити свої гаджети, зв’язатися з рідними чи колегами і перечекати відсутність електроенергії за місцем проживання чи роботи.

Інспекція «Пунктів незламності» в Авангарді. Очільник громади Сергій Хрустовський (зліва) розповідає про стан справ
Інспекція «Пунктів незламності» в Авангарді. Очільник громади Сергій Хрустовський (зліва) розповідає про стан справ

На жаль, противник на цьому не заспокоївся, він очікує на погіршення погоди і готується завдати нових ударів, тому прошу набратися терпіння і з розумінням ставитися до ситуації, коли немає світла. Треба підготуватися до неї: дізнатися, де поблизу є «Пункти незламності», і вдома теж приготувати певний запас необхідного. Є відповідальність держави, місцевих владних структур, а є і власна відповідальність за свою безпеку і добробут. Треба розуміти, що енергетична система працює на межі своїх можливостей.

— Приємно, що деякі установи, які ви не залучали до цього процесу, самі виявили ініціативу. Скажімо, Одеська національна наукова бібліотека, що на вулиці Пастера…

— І бібліотеки, і заклади середньої освіти, у сільських громадах — будинки культури, заклади сфери обслуговування вже з власної ініціативи створюють такі «Пункти незламності». Ця робота триває, так само, як і робота в напрямку забезпечення резервним електроживленням, тобто генераторами, всіх важливих установ і підприємств. Насамперед — об’єктів критичної інфраструктури вже не регіонального, а місцевого значення, скажімо, підпунктів, які відповідним чином живлять багатоповерхівки.

— Є гуманітарна допомога з-за кордону саме по поставці генераторів?

— Ми працюємо у цьому напрямку з партнерами. Генератори приходять, хоч, на жаль, не в тих обсягах, яких ми потребуємо. Є проблема і з закупівлею, тому що приватники, які завозять генератори, швидше продають їх за готівку, задовольняючи попит, а ми маємо проходити відповідну процедуру купівлі за бюджетні кошти. Та попри ці труднощі сьогодні керівники всіх громад мають уявлення щодо поставок чи закупівлі генераторів для тих об’єктів, де вони ще не стоять. Ми постійно працюємо в цьому напрямку, обговорюємо на кожній колегії питання забезпечення електроживленням, розгортання «Пунктів незламності» і облаштування бомбосховищ.

— Укриття, бомбосховища — це ще одне життєво важливе питання.

— І ще один важливий напрямок нашої роботи. Маємо створити максимально доступні умови для того, щоб люди мали куди сховатися після оголошення повітряної тривоги. Така мережа теж у нас постійно збільшується. Проводяться ремонтні роботи, триває облаштування, і на це виділяються кошти в кожній громаді.

— Сфера охорони здоров’я зараз переживає не менше напруження, ніж енергетична. Яка ситуація в медичних закладах району?

— Ми вдячні нашим лікарям, усім працівникам системи охорони здоров’я за їх сумлінну, самовіддану працю під час війни. Сьогодні у районі всі без винятку лікарні працюють, і всі забезпечені на 100 відсотків генераторами, паливом. Ми в постійній комунікації з обласним департаментом охорони здоров’я, підтримуємо зв’язок з медичними закладами на місцях. І можу запевнити, що вони повністю забезпечені засобами для надання допомоги. За останні два роки, коли тривала пандемія ковіду, держава приділила величезну увагу саме сфері охорони здоров’я, багато лікарень отримали нове обладнання.

Цей процес війна не зупинила. Більше того, до пакетів Національної служби здоров’я нещодавно підключилися провідні приватні клініки Одеси, і тепер жителі можуть отримати тут безоплатну допомогу при інфарктах та інсультах у рамках державної програми боротьби з цими тяжкими хворобами. Також своїми гуманітарними поставками суттєво допомагають благодійники з-за кордону.

— Не можемо не торкнутися питання функціонування освітніх закладів у час війни.

— У нас зараз нагальне завдання, щоб учні максимально повернулися до очного навчання. Але формат роботи тут такий: якщо є можливість перевести дітей в укриття під час оголошення повітряної тривоги, то цей заклад працює офлайн. Якщо укриття чи бомбосховища немає, то така можливість не надається. Це є основна умова роботи в очному форматі. Приділяємо увагу цьому напрямку і в закладах середньої освіти, і в дитячих садочках. Такі завдання поставлені. Ми, думаю, з цими обстрілами будемо жити ще певний час і повинні розуміти, що це невід’ємна частина нашої роботи — створення укриттів, бомбосховищ на кожному об’єкті.

— Підбиваючи підсумки 2022-го, на що націлюєте своїх підлеглих, своїх колег, жителів району у новому році?

— Головне в цілому — це підтримка стабільності в Одеському районі. Це стосується всіх напрямків економіки та життєдіяльності. І по кожному з напрямків у нас є відповідальний. Хочу нагадати, що районна військова адміністрація, а в мирний час — державна районна адміністрація, фактично створена лише рік і 10 місяців тому. Ми з нуля зробили повноцінно працюючу структуру. При цьому зважте на те, що сьогодні в Одеському районі населення більше, ніж у 15 з областей нашої країни. Штат повністю у нас закритий, виїхало десь лише 10 відсотків від загального складу наших працівників, і це жінки з малими дітьми. І, повторюю, ми працюємо насамперед на забезпечення стабільності у районі.

Окрім цього ми повинні розуміти, що саме завдяки військовим маємо наш регіон відносно мирним. Тому один з головних пріоритетів у нашій діяльності — це взаємодія з військовими підрозділами, що зареєстровані на території Одеського району. Кожна громада має відповідні завдання по такій взаємодії і максимально, всіма наявними засобами допомагає військовим. Ми маємо понад 74 мільйони гривень погоджених видатків на допомогу військовим, а в цілому на тероборону і допомогу іншим підрозділам громадами району витрачено понад 200 мільйонів. Тобто це теж суттєвий внесок у спроможність і матеріально-технічне забезпечення підрозділів ЗСУ. В цілому зараз усі забезпечені і бронежилетами, і зимовим одягом — це теж була частина нашої спільної роботи з командою області під керівництвом її очільника полковника Максима Марченка, під керівництвом голови Одеської обласної ради Григорія Діденка.

Загалом наші війська зараз на дуже високому рівні, не лише у порівнянні з ворогом, а й порівняно з арміями європейських країн. Як ми нині кажемо: у нас армія якщо і не перша в світі, то вже і не друга. Тому що саме ми стоїмо на захисті країн Європи. Мало хто вірив, що ми здатні вистояти, а сьогодні нас переповнює гордість за нашу країну, ми пишаємося нашою армією, бо не лише вистояли, а здатні перемогти.

Підйом духу надзвичайний, бо ми стоїмо за своє на своїй землі. Світло завжди переможе темряву, я в цьому переконаний. Як і в тому, що з настанням миру у нас в країні буде зовсім інше життя, будемо будувати іншу країну. Відбулося переосмислення багатьох цінностей, переосмислення того, чим ми займалися ці 30 років незалежності.

А головне, ще раз підкреслюю, ми відчуваємо гордість за Збройні Сили України, за нашу країну, за нашого президента. Ми згуртовані і об’єднані однією метою — перемога над ворогом. У новому році всім жителям Одеського району, усієї Одещини бажаю миру, і обов’язково — шляхом нашої перемоги!

Галина ВЛАДИМИРСЬКА



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
01/02/2023
В минувший понедельник наш город посетили президент Украины Владимир Зеленский и премьер-министр Дании Метте Фредериксен...
01/02/2023
Прогноз погоды в Одессе 3—8 февраля
01/02/2023
Под Ужгородом свои медали разыграли «греко-римляне». От сборной Одесской области было заявлено лишь двое спортсменов...
01/02/2023
Одесскую область на чемпионате Украины среди юниоров по легкой атлетике в помещении представляли лишь трое спортсменов...
01/02/2023
Співробітники відділу запобігання надзвичайних ситуацій по Малиновському району ОМТГ ОРУ ГУ ДСНС України в Одеській області проводять роз’яснювальну роботу серед населення...
Все новости



Архив номеров
февраль 2023:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28


© 2004—2023 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.057