|
|
   |
На презентації першого випуску збірки «Універсум під назвою Одеса. Історії колекціонування», яка відбулася в галереї ArtOdessа в Літньому театрі Міського саду, було багатолюдно. Координатор проєкту та укладач збірки Катерина Піменова зробила десять ілюстрованих інтерв’ю з відомими одеськими колекціонерами. Трохи згодом буде й продовження.
— Може здатися, що колекціонування як явище — атрибут минулого, та що сьогоднішній динамічний і суперечливий час не надихає на подібні заняття, — каже Катерина. — Але це зовсім не так. Колекціонування в Одесі має свої характерні особливості, у місті й сьогодні багато авторитетних збирачів, наших сучасників. А чудові зібрання улюблених одеських музеїв колись у значній мірі були приватними колекціями людей, які обожнювали мистецтво та сприяли художникам, майстрам і дослідникам. Невипадково ще в 1839 році в нашому місті було створено Одеське товариство історії та старожитностей. Воно залишило колосальну спадщину, як і Одеське товариство колекціонерів, до якого свого часу входили відомі нумізмати, філателісти, боністи, фалеристи, філокартисти та багато інших фахівців, безмежно захоплених колекціонуванням. Зараз я працюю над проєктом «Клуб юних колекціонерів», аби прекрасні традиції не переривалися.
Хто ж представлений на сторінках нового видання? Семен Верник, колекціонер живопису та графіки з більш ніж 50-річним стажем, підприємець. Колекціонувати почав ще в школі — етикетки сірникових коробок, марки, монети. Брав приклад зі свого батька, палкого філателіста. Колекціонування живопису захопило по-справжньому.
Анна Голубовська, не лише збирач, а й фотограф, дослідниця, викладачка історії мистецтва та фотографії, автор статей про фотографію в Одесі XIX століття та пострадянських країнах, Європі. Її батько, відомий журналіст Євген Голубовський, збирав живопис, англійські настінні тарілки, рідкісні видання. У неї є невелика колекція старовинних фотографій.
Живопис колекціонує Євген Деменок, письменник, дослідник, автор численних публікацій і книг, присвячених художникам і культурній історії Одеси. У дитинстві мріяв стати художником, але батьки відмовили.
Олександр Дмитренко спеціалізується на біографічних дослідженнях художників і колекціонерів. Науковий співробітник Одеського національного художнього музею, він зараз у ЗСУ, перебуває на реабілітації після тяжкого поранення. У дитинстві збирав значки геральдичного напрямку, а також машинки в масштабі 1:43. Коли подорослішав, почав колекціонувати монети, вивчав першоджерела, звертався до архівів для того, щоб розбиратися, на якому монетному дворі, якими пунсонами, технікою, інструментами тощо це робили.
Далі склалася колекція автопортретів, які можна знайти у кожного митця в майстерні, але зазвичай їх не купують. Виставка цієї колекції відбулася в 2011 році в Музеї західного та східного мистецтва, на її відкриття прийшло більше тисячі людей. Після автопортретів Дмитренко захопився одеською настільною медаллю, потім були пластикові статуетки, які мають клеймо Одеського художнього виробничого комбінату. Також у колекції є скульптури з оргскла, афіші художніх виставок, офорти та ліногравюри.
Анатолій Дроздовський, почесний член Одеського товариства колекціонерів, голова секції філокартистів, заслужений філокартист України, збирає листівки, фотографії, документи, артефакти старої Одеси. Співавторкою його тематичних книг і публікацій є дружина, Єва Краснова, яка спільно з чоловіком досліджує фотодокументальні матеріали з історії Одеси, бере участь у спеціалізованих виставках, видає популярні книги. У колекції подружжя є торгові етикетки, фотографії старої Одеси (близько 2000), нотні обкладинки (близько 1000), фантики цукерок, екслібриси.
Сергій Костiн, підприємець, в минулому очільник благодійного фонду «Дорога додому», засновник галереї «Ніка», років 30 тому почав збирати роботи знайомих художників. Фелікс Кохрiхт, журналіст, редактор альманаху «Дерибасівська — Рішельєвська», став колекціонувати живопис, почавши писати репортажі з виставок, а потім і рецензії. Євген Лукашов щедро ділиться зібраним: музеям Одеси та України подарував 300 предметів: картини, архіви, рукописи.
Заслужений працівник культури України, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців та Одеського товариства колекціонерів, знавець історії українського мистецтва Тарас Максимюк теж дарує свої скарби. Колекція робіт Михайла Жука, яка зараз перебуває в Музеї сучасного мистецтва Одеси, на 90 відсотків зібрана ним. А Віталій Томчик, мандрівник, президент благодійного фонду Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О. В. Блещунова, збирає гирі та механічні ваги (вони вже не випускаються і є раритетами за визначенням). Оскільки він мандрівник зі стажем, звернув увагу й на те, що у деяких країнах гирі як такі відсутні. Ефіопія — настільки бідна країна, що продавці на ринках зважують шматочками цеглин, каменів.
І це ще один приклад того, яким цікавим шляхом пізнання світу ідуть люди, які зважуються щось колекціонувати.
Марія Гудима. Фото Сніжани Павлової