|
|

Адже одеситки ні в чому не поступаються парижанкам, про що нагадала нова вистава Одеського академічного театру музичної комедії імені Михайла Водяного, мюзикл «Канкан» Коула Портера на лібрето Ейба Берроуза.
Гучна прем’єра відбулася на Бродвеї у 1953 році, але час не має влади над цим твором. В українському перекладі Сергія Аркуші персонажі розмовляють між собою, а співають англійською, як написано в оригіналі. Маестро Вадим Перевозніков тримає чудовий темп оркестру, хору та солістів, а заслужений художник України Станіслав Зайцев прикрасив куліси зображенням танцівниць у пишних спідницях. Балетмейстер-постановник Віталій Кузнецов навчив справжніх танцівниць канкану.
У театрах, де успішно йдуть мюзикли, завжди міцне художнє керівництво. Режисер Володимир Подгородинський є беззаперечним лідером, визнаним колективом та публікою. Цього разу він поставив виставу про свободу самовиявлення, і у цій свободі танцюючі канкан звичайні пралі подібні до своїх кавалерів, невизнаних геніїв Монмартру, чиї мистецькі витвори значно поступаються мистецтву хореографії, що його опанували пластичні парижанки. Важлива деталь: дія відбувається наприкінці ХІХ століття, коли канкан ще засуджується суспільством, і наші пралі-танцівниці таки відповідають за свою «непристойну поведінку» в залі суду.

Сюжет побудований на любовних інтригах, одна з яких виникає між бідним скульптором Борисом (лауреат міжнародних конкурсів вокалістів Олександр Кабаков) та залюбленою у канкан пралею Клодін (заслужена артистка України Наталя Ткачук), до якої небайдужий провідний паризький критик Гілер Жуссак (Михайло Ігнатов). Може, якщо Клодін буде поблажливою до залицянь Жуссака, той прославить у газеті неоковирну творчість Бориса? Всі троє намагаються перехитрувати один одного, і вгадайте, хто вийде переможцем…
Значно серйозніші пристрасті виникають між амбітним суддею Арістідом Форестьє (заслужений артист України Володимир Кондратьєв) та хазяйкою кабаре Симоною Пісташ (заслужена артистка України Ірина Ковальська), яка зі спокусливою посмішкою вписує ім’я молодого законника до списку потрібних людей. Ці геть несхожі між собою люди раптово закохуються одне в одного, а ще у Париж, гімном якому стає пісня I Love Paris, яку наша одеська Пісташ виконує просто на еталонному рівні. Звісно, цей мюзикл полюблятиме не одне покоління глядачів.
Фото Олега Владимирського