За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Культура

Сповідальний перформанс

№95—96 (11439—11440) // 28 ноября 2024 г.
Фрагменти перформансу

Чи вдасться українкам, так би мовити, перетравити негативні емоції останніх років? Цієї теми торкнувся перформанс «Перетравлення», який відбувся у підземному арт-просторі на Преображенській, 11.

Одна акторка бере участь онлайн, бо перебуває за кордоном, три звертаються до глядачів безпосередньо. Але діють згуртовано й дружно, що не виключає сповідальності інтонацій. Теми роздумів болісні й особисті, багато хто з жінок зараз задають собі ті самі питання. І попри все мають на меті вижити і світити самі собі, коханим, дітям, одна одній, співвітчизникам. Недарма вважається, що жінка має неабияку енергетичну силу, що й робить її цінною у світі слабкіших людей.

«Ікони болю» від Катерини Березовської
«Ікони болю» від Катерини Березовської

Вистава перемогла у грантовій програмі Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Performing Arts Fund NL та міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні. Тепер чотири героїні гастролюють містами України (одна з них, нагадаємо, долучається в онлайн форматі). Дружина військового, емігрантка, дівчина, яка вже пройшла військовий вишкіл, але не уявляє, що буде когось вбивати. Жінка, яка після тяжкої втрати «лікується», торкаючись босими стопами рідної землі.

Ці образи невипадково приміряють до себе Катерина Радушинська — автор ідеї, режисер, тілесний перформер (Харків — Київ), Аліса Волкова (Харків — Вільнюс), Аня Погорєлова (Дніпро), Олена Єрмішкіна (Харків — Ужгород). «В усьому світі є десь війна, це було і буде завжди», — кажуть молоді жінки одна одній, але хіба це втішає?..

Виставу доповнила серія колажів киянки Катерини Березовської «Ікони болю». Кожен колаж є спробою передати почуття безпорадності, гніву та відчаю щодо руйнування українських міст. Цей візуальний щоденник війни мисткиня почала створю вати ще у 2022-му. Автори перформансу зазначають, що кожного разу змінюється не лише текст, наживо створюється музика харківським композитором Костянтином Івановим, оновлюється відео-, арт та звукові ефекти. Близько години спільних переживань, за словами глядачів, додають сили, а виконавицям приємно відчувати свою працю потрібною суспільству.

Софія Левкович. Фото Олега Владимирського



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
15/10/2025
«Укрпошта» оголосила про початок передплатної кампанії на перше півріччя 2026 року. За електронною версією каталогів вона вже розпочалася...
15/10/2025
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розглядає можливість імпорту електроенергії та газу як резервний сценарій на випадок масштабних пошкоджень енергетичної інфраструктури...
15/10/2025
У межах візиту до України міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс відвідав Одещину...
15/10/2025
Погода в Одесі 17—22 жовтня
Все новости



Архив номеров
октябрь 2025:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31


© 2004—2025 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.030