|
|
   |
Одна з приємних зустрічей на фестивалі — з народною майстринею Національної спілки майстрів народного мистецтва України Кірою Мельничук.
Її ляльки-мотанки, виставлені в Італійському дворику, зупиняють і не дають пройти повз.
— Це хоббі?
— Ні, стан душі. Я лікар-дерматолог, вже 9 років займаюсь створенням ляльок, проводжу майстер-класи для діточок і для жінок.
— Хто надихнув лікаря на таку красиву справу?
— Попросила у вищіх сил щось для душі…Вчилася ремеслу у Алли Шушкевич з Тернополя та інших наставниць. Шукала майстринь, які б передали мені не тільки техніку виготовлення, але й внутрішній стан ляльки. Адже це настільки глибоко.
— Є улюблена лялька?
— Лялька-мотанка — оберіг. Вона забирає на себе весь негатив, важку енергію, що накопичилась.
— Допомагає?
— Так. І мені, і людям. Я не люблю розповідати чужі історії, але й дітки народжуються, і пару собі знаходять. Коли людина виготовляє ляльку-мотанку своїми руками, вона дає певний сигнал Всесвіту.
— Яку ляльку треба зробити, щоб війна скінчилася?
— Працюємо…
Дуже цікаві у Кіри ляльки-мотанки. Ось жіночка з качалкою в руці — сама собі хазяйка, може і вареники наліпити, а може і відсіч поганим людям дати. А ось Зміючка-Оленка — це про наш внутрішній стан, який іноді випускаємо назовні. Кіра розповіла, що янголи-обереги майстрині відправляють на передову — нагадати бійцям про дім, убезпечити їх.
І я отримала від Кіри Мельничук ляльку-оберіг. Про цю маленьку мотанку було написано: «Символ добра, тепла, злагоди. Зроблено в Україні українкою з любов’ю та світлими думками».