|
|
   |
Виставку під такою назвою урочисто відкрили в головній читальній залі Одеської національної наукової бібліотеки. Малюнки американських дітей, які зараз і справді «Пліч-о-пліч з Україною», будуть тут демонструватися до 12 грудня. Звичайно, на більшості малюнків бачимо нашу країну такою, якою вона має бути: мирною, спокійною, напрочуд гарною. Міжнародним партнером проєкту став Фонд Сайферс.
— Широкому загалу наразі представлено близько 100 робіт, створених дітьми у віці 7—15 років зі штату Вірджинія (США). Малюнки є свідченням глибокого розуміння дітьми важких часів України, в них також щирі сподівання на швидку перемогу, мир і відродження нашої країни.
Ця акція стала можливою завдяки українці Анастасії Сайферс, яка проживає у США. Вона організувала виставку малюнків наших дітей з Бучі та Ірпеня в аеропорту Вашингтона та в інших містах штату Вірджинія. Місцеві діти були вражені побаченим та вирішили теж зробити малюнки, щоб висловити своє ставлення до війни в Україні, своє співчуття та підтримку. Це стало своєрідним діалогом одного покоління, яке мріє про майбутнє без війн та жорстокості, яке знає, що добро завжди переможе зло. Для цих дітей надзвичайно важливо бути почутими у їхньому прагненні підтримати Україну. Виставка вже була представлена в Києві, Ірпіні, Житомирі та в десяти містах Італії. Після Одеси виставка поїде до Львова, а далі всі роботи як оберіг передадуть українським військовим, які перебувають на передовій, — розповіла голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація жінок України «Дія» Наталя Делієва.
Водночас «дієвочки», як вони ніжно називають одна одну, відзначили 7-й рік від дня народження свого об’єднання, за яким вже чимало добрих справ. У «Дії» на сьогодні 28 філіалів по всій Україні, та навіть є представництва в Німеччині, в Польщі, в Чехії, в Словенії. Під час війни практично всі жінки стали військовими або гуманітарними волонтерками.
— Ми подруги, дружини, мами, бабусі, — промовила до зібрання пані Наталя. — Ми можемо та знаємо, що турбота і захист — то наше. Ми розуміємо, що наше втручання навіть на відстані, навіть подумками, навіть молитвами необхідне. Ми турбуємось, дбаємо — ми тил, ми духовний та матеріальний захист. Вміємо приносити тепло душевне, вміємо зігрівати й хотпаками, в тому числі, які передаємо на передову. Годуємо, оберігаємо, турбуємось навіть смаколиками, які направляємо нашим хлопцям. Терпеливі до болю та розлуки, передаємо ліки і листи своїм захисникам. Ми швидкі та вміємо робити все одночасно, збираємо гроші на мавіки, броньовані машини, розгрузки, бронежилети та відправляємо їх на нуль. Ми — половина, без якої нічого не відбудеться, нічого не здійсниться, нічого не закінчиться. Дієва синергія рятує життя українців, полегшує життя ВПО, виборює перемогу!
Марія Гудима. Фото Олега Владимирського