За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Культура

«А я роками відчуваю осінь»

№7—8 (11247—11248) // 26 января 2023 г.
«А я роками відчуваю осінь»

26 січня — день народження Михайла Гершковича, журналіста, поета, перекладача з міста Балти. Читачі нашої газети давно знайомі з поезіями Михайла, а також — із публікаціями на різні теми, що дає нам право вважати його своїм автором.

З Михайлом ми познайомились в Києві, разом навчались на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Знала, що він газетяр, працює в районці, і тільки пізніше довідалася — він поет! Талановитий, щирий, співець рідної Балти. А нині вже автор доброго десятку поетичних збірок, редактор альманаху «Балтське коло».

Вітання, Михайле! Хоч і написав «поїзд життєвий вже не дожену», ми бажаємо поету довгих років, здоров’я, нових збірок.

У день народження поета мають звучати його вірші. До вашої уваги — добіра поезій нашого земляка, яку склав він сам, і яку ми попросили нам надіслати.

Михайло ГЕРШКОВИЧ

Не розверзнеться грунт під ногами душі
І не зірвуться в прірву чуття незбагненні:
Мабуть, пильно казкові стоять сторожі
На незнаних кордонах емоцій шалених.

Їх висотам, глибинам і далям широт,
Амплітудам кохань
ще не знайдено вимір,
Бо такі вже властивості людських істот,
Адже їх невмирущість іще не здійснима.

Смерть існує для тіла, а не для душі,
Й це ніяк не спростовують докази вчених…
Не розверзнеться грунт під ногами душі,
Коли та вознесеться у світ незбагненний.

* * *

Раптово примчали незвідані коні,
Щоб вимчати вірно в мрійливі світи…
Невдача. Бо мрії уже на припоні,
І колесо долі хоч як не крути…

Фортуна всміхнулася? Ні, насміялась.
Бо поїзд життєвий вже не дожену.
А те, що лишилося, сумом озвалось
Та спогадом теплим про давню весну.

Рокам і коханню не знайдено міри,
Щоб визначить щастя людського єство.
…Від серця до серця злітатиме віра
У світле майбутнє, в його торжество.

* * *

Душа незрівнянно зболена,
Й думки не хочуть пливти за хмарами.
Вони розсіяні вже і зморені
Від стресів й долі тривких ударів.
Емоції вибухають гарячкою,
Немовби міни в боях на Донбасі,
Й не знаєм, коли не лячно нам,
Щоніч спимо, як на тротиловій масі.

Живем безладно і розпорошено,
З новин щораз оббризкані кров’ю…
А все ж так хочем чогось хорошого,
Аби не думать лише про гроші,
Й аби довкола — все більш любові.

У плині днів
Є виспів днів — клекочуть ручаями.
Є спів років, які димлять за нами.
Є гул віків, що владарює снами.
Та є ще ми — собі не знаєм тями.

Є щирий сміх, в якім забудем лихо,
І колискова дітям є на втіху.
Та й сльози є, коли вже не до сміху,
Бо ми ще є, хоч тяжко серце диха.

І є ще воля, тяжча за неволю,
Бо ми іще ображені і голі,
Й народу невідома світить доля,
Та ми — живем! — у радості і болю.

Хай сміх і сльози сплинуть ручаями,
Сумні роки розвіються димами,мПрийдешнє хай засяє за трудами
Й лиш слава у віках
залишиться за нами.

* * *

Ліс восени інакше шелестить.
А я роками відчуваю осінь.
Вже літо бабине замріяно тремтить,
А серце зрілості іще не напилося.
Що — зрілість? Й молодість сповна
Не знав: розтринькав на роки
й бездумні вчинки.
Ще в серці хвилями проноситься весна,
Та, мабуть, час справлять обжинки.

З роками слабшими здаються врожаї —
Все, що було, що є й що потім буде.
І ті роки, і те, що в них, — мої,
Й душею зважене — не прийме суду.

Років дороги — це моє життя,
Та справи їх листками облітають.
Тож восени я сам собі суддя
І жду лишень, що доля прорікає.

Чи мріяти, чи вірить, чи любить,
Робити що? — вже в тім не маю влади.

Весною ліс інакше шелестить.
І в смутку заспокоююсь на мить,
Що й в осінь літ весні своїй не зрадив.

* * *

Коли керують нами почуття
І пристрасті духовно нас підносять,
Ми щастям проростаєм, мов колоссям,
І сліпо вірим в райське майбуття.

Коли ж шляхи незвідані життя
Нам ставлять запитань нелегких стоси,
Не щастя вже — розумних рішень просим
У долі, щоб залагодить буття.

Бо селяві. На терезах життєвих
Нечасто розкладемо все як слід,
А хвилі щастя, навіть і миттєві,
В серцях надовго залишають слід.

Тож нам потрібні, мов у травні грози,
І палкість почуттів, й холодний розум.

* * *

У чергах, в побутовій суєті
Зумій не розмінятись на дрібниці,
Лиш з праці —
невичерпної криниці —
Вичерпуючи істини святі.

Добро і зло — напрочуд непрості
У сплетиві стосунків, вчинків ницих.
І лиш змовкає совісті дзвіниця —
Руйнуються опори у житті.

Не збутися конфліктів, різних стресів,
Де вируча лиш витримка душі.
Та в труднощах суспільного процесу

Буденність звинуватить не спіши
І долю не кляни в дрібних невдачах.
Життя спита душі і рук віддачу.

Здобудем
перемогу
Війна — жорстока не на жарт,
Немов сказивсь паскуда Путін.
Тож розслаблятись нам не варт,
Борімось дружно, мужньо, путньо!

Бо ще не вмерла Україна,
Не вмре нізащо, хоч в огні.
Ми на землі своїй — єдині
У цій святїй за мир борні.

Лише на себе і на Бога
Надія в правій боротьбі.
І ми здобудем перемогу,
А Путін здохне хай собі.

7 березня 2022 р.

Дора Дукова



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
16/07/2025
Одещина впевнено впроваджує «Мрію», повідомляють в Одеській ОВА...
16/07/2025
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль офіційно подав до Верховної Ради заяву про відставку...
16/07/2025
Погода в Одесі 18—23 липня
09/07/2025
З6 по 16 липня в штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж, Франція) Комітет всесвітньої спадщини проводить 47 сесію. Серед інших, розглядаються питання, присвячені нашому місту, зокрема звіт про стан збереження «Історичного центру Одеси»...
Все новости



Архив номеров
июль 2025:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


© 2004—2025 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.135