За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Культура

Жiночi iсторiї: добiрка книжок, написаних жiнками i про жiнок

№64—65 (10911—10912) // 25 июня 2020 г.
Книга Джилліани Перрі «Gender and Art»

Всучасних iсторичних i гендерних дослiдженнях набуває популярностi «жiноче питання», зростає попит на лiтературу, створену жiнками i про жiнок. Данi про її минуле, якi заслуговують сьогоднi на таку велику увагу, все яснiше свiдчать про те, що жiнки справдi мають свою iсторiю, важливу iсторiю, як суспiльну, так i особисту.

У межах проекту «Гендернi студiї» Одеська нацiональна наукова бiблiотека пропонує ознайомитися з виданнями гендерної тематики, якi стануть у нагодi тим, хто цiкавиться жiночою iсторiєю України, бажає поглибити знання i розумiння теми гендерної рiвностi та культури.

Книга українського науковця Оксани Кiсь «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» є першим iсторико-антропологiчним дослiдженням повсякденного життя українських жiнок, якi у 1940—1950-х роках опинилися у таборах та в’язницях системи ГУЛАГа за полiтичними звинуваченнями.

Зосереджена головним чином на аналiзi особистих спогадiв жiнок про пережите, книга поступово висвiтлює насамперед загальнi умови утримання в’язнiв — житло, харчування, працю, стан здоров’я тощо. Як у нестерпних нелюдських умовах частинi жiнок все ж вдалося не загинути? Що допомогло їм зберегти життя, особистiсть, психiку вiд повного розпаду? Як вони змогли не просто вижити i дочекатися звiльнення, а й потiм створити родини i виховувати дiтей, здобути фах i працювати, дожити до старостi, щоб розповiсти про пережите? Саме про це книга «Українки в ГУЛАГу...».

Книга розкриває нацiональне питання, релiгiйнi практики, жiночу творчiсть i дозвiлля в таборах i в’язницях, прояви людяностi i жiночностi, жiночу взаємодопомогу. А також жiночi способи пристосування, виживання та протидiї руйнiвному впливовi режиму на в’язнiв, що допомагали невiльницям зберiгати основнi соцiальнi iдентичностi, залишаючись людьми, жiнками, українками.

«Українськi жiнки у горнилi модернiзацiї» — збiрка дослiджень провiдних i авторитетних українських iсторикинь, якi спецiалiзуються на вивченнi минулого українських жiнок: Ольги Бежук, Мар’яни Байдак, Марини Воронiної, Марти Гавришко, Мирослави Дядюк, Оксани Кiсь, Катерини Кобченко, Олени Стяжкiною, Iванни Черчович.

Процеси модернiзацiї радикально змiнювали жiночi соцiальнi ролi, повсякденне буття, систему цiнностей, свiтогляд, сфери дiяльностi. Дослiдницi розкривають рiзнi сторони процесiв модернiзацiї, пiд впливом яких українки ставали такими, якими є тепер.

Книжка висвiтлює минуле українського жiноцтва, торкається ключових питань, що розкривають роль жiнки у вирiшальнi моменти iсторiї: двi свiтовi вiйни, революцiї, голодомор, радянська влада й окупацiя... Що взагалi означало «бути жiнкою» в тi часи? Що для них означало «бути жiнкою» у тi часи?

Iсторик Марта Богачевська-Хомяк — вiдома дослiдниця iсторiї жiночого руху, суспiльних процесiв y Галичинi в XIX ст., iнтелектуального життя та iсторiї фiлософської думки XIX ст. Громадська дiячка й активiстка українського жiночого руху в США; колишня вiце-президентка Союзу українок Америки. З кiнця 1940-х років живе в США та викладає у провiдних унiверситетах Америки.

Книга «Бiлим по бiлому...» має подвiйну тематику — нацiоналiзм i фемiнiзм — та дає можливiсть з’ясувати роль жiнок неiндустрiалiзованих країн у громадському життi з позицiї нацiоналiзму i фемiнiзму. У канву iсторiї України вплетено докладну розповiдь про життя жiноцтва. На пiдставi багатого архiвного матерiалу авторка вiдтворює дiяльнiсть органiзованого жiноцтва (жiночi громадськi органiзацiї, гуртки) в усiх частинах України, а також у країнах Європи та Америки, де мешкали українцi. Водночас це розповiдь про долi багатьох славних українок (Марко Вовчок, Олена Пчiлка, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Наталiя Озаркевич-Кобринська, Уляна Кравченко, Наталiя Полонська-Василенко, Христина Алчевська та iншi).

Назву своєї книжки панi Марта пояснює так: «Чому бiлим по бiлому? Одна з найвишуканiших форм вишивки в Українi — гладь бiлими нитками по бiлому полотну, та ще з вирiзуванням. Треба добре придивитися, щоб розгледiти це мистецтво, побачити бiлий вiзерунок довкола витятого простору. Такою є i роль жiнки в українському громадському життi й iсторiї — треба уважно придивитися, щоб осягнути цю частiше оспiвану, нiж вивчену «берегиню».

Книга «Gender and Art» пiдготовлена Джиллiаною Перрi, старшою викладачкою iсторiї мистецтва у Вiдкритому унiверситетi у Мiлтон-Кiнсi (Англiя). У цiй цiкавiй книзi зiбранi тематичнi дослiдження, якi висвiтлюють вплив гендерних питань на вивчення iсторiї мистецтва. Укладачi книги дослiджують як роботи художниць-жiнок, так i способи вiзуального представлення жiнок i чоловiкiв у європейському мистецтвi, архiтектурi та дизайнi вiд ХVI столiття до теперiшнього часу.

Американська письменниця Анна-Марi Слотер — професор права, полiтолог i аналiтик з питань зовнiшньої полiтики, дослiдниця сфери публiчного права й мiжнародних вiдносин, головний виконавчий директор аналiтичного центру New America. Вона є першою жiнкою в iсторiї США, яка посiла посаду голови з полiтичного планування Держдепартаменту.

Її книжка «Мiж двох вогнiв» для всiх, хто цiкавиться темою рiвностi, суспiльними вiдносинами, державною та соцiальною полiтикою. Авторка описує в книзi свiй досвiд матерi та держслужбовця, звертається до власної iсторiї життя, особистих планiв та дiй, змальовуючи гармонiйну картину майбутнього, де кожен з нас зможе довести до кiнця справу рiвностi чоловiкiв та жiнок в питаннях кар`єри та сiм`ї.

Якою має бути справжня рiвнiсть? Як визначити прiоритети й досягти справедливостi на ринку працi? Що мають знати компанiї для успiшної оптимiзацiї людських ресурсiв? Анна-Марi Слотер пропонує, як потрiбно змiнити культуру трудових вiдносин, соцiальну та державну полiтику для вирiшення цих питань. А також пояснює, чому питання балансу мiж роботою й особистим життям — болiсна тема як для жiнок, так i для чоловiкiв.

«Гендернi Студiї» — культурно-просвiтницький проект, iнiцiйований Одеською обласною Радою миру за пiдтримки Одеської нацiональної наукової бiблiотеки, який має за мету забезпечити пiдтримку та реалiзацiю виконання Україною зобов’язань щодо ключових мiжнародних зобов’язань по забезпеченню гендерної рiвностi шляхом поширення об’єктивної iнформацiї про iдеї гендерної рiвностi в суспiльствi, подолання стереотипiв та протидiю фейкам, формувати гендерну свiдомiсть та культуру широких верств суспiльства.

Свiтлана ГЕРАСИМОВА. Провiдний бiблiограф вiддiлу зв’язкiв з громадськiстю i реклами ОННБ



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
18/12/2024
Наприкінці літа уряд затвердив зміни до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки. Основний акцент було зроблено «на відновленні інфраструктури з урахуванням безпекових вимог...
18/12/2024
За Угодою для Програми екстреного відновлення між Японською агенцією міжнародного співробітництва (JICA) та Україною до Одеси надійшло 5 одиниць техніки...
18/12/2024
Напередодні новорічних свят в Одесі запрацювали ялинкові базари. У різних районах міста (всього 35 локацій) можна буде придбати новорічні ялинки та сосни...
18/12/2024
Володимир Зеленський заявив, що наразі країна перебуває не в слабкій, але водночас і не в достатньо сильній позиції, аби починати мирні перемовини...
Все новости



Архив номеров
декабрь 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.032