|
|
   |
У травні та липні 1997 року вийшло два номери (по 12 сторінок формату А2) літературно-публіцистичного додатку «Вечерней Одессы» — «192 сходинки». Борис Дерев’янко ще навесні подав до облуправління у справах преси та інформації клопотання про реєстрацію газети. Відповідний дозвіл датований 26 березня 1997 р. У вересні починалася передплатна кампанія, і саме у цей період треба було визначитися із жанрово-тематичним спрямуванням «192 сходинок» і з періодичністю випуску.
Травневий номер додатку відкривався вступним словом «Світ один...» Бориса Федоровича. Він ставить ключове запитання «Кому адресувати додаток і яким він має бути?». А відповідь фокусує на мові публікацій — українськiй, державній. Підкреслює, що «192 сходинки» будуть звернені до широкого кола читачів: «Як до того, хто в дитинстві закінчив українську школу, але з плином часу змушений був користуватися іншою, як раніше говорили — мовою загальнодержавного спілкування; так і до того, хто лише зараз почав її вивчати, розуміючи, що в Україні мова загальнодержавного спілкування не може не бути українською».
Додамо, що паралельно і в самій «Вечерней Одессе» її багаторічний редактор так само на першій сторінці розповів про вихід додатку «192 сходинки», пояснюючи пріоритетність мови публікацій.
Не сумніваюся, що цей проект під керівництвом Б. Ф. Дерев’янка знайшов би і читацьку аудиторію, і свою нішу серед одеських газет. Як це вдавалося і «Чорноморській комуні» (тепер «Чорноморські новини»), і «Комсомольській іскрі» у її кращу творчу пору», і «Думський площі», поки газету не звів нанівець засновник — міськрада. Адже команда «Вечірки» на чолі з її редактором започаткувала перед тим свій рекламний додаток — перше видання такого типу на Одещині. Запам’яталися спецвипуски (щоденні) «ВО» під час першого Всесоюзного кінофестивалю «Золотий Дюк».
Однак уранці 11 серпня того ж 1997 року найманий вбивця застрелив безстрашного, фантастично працьовитого і креативного редактора «Вечерней Одессы».
Зрозуміло, що після смерті Б. Ф. Дерев’янка питання випуску третьої газети було знято з порядку денного. Але через недовгий проміжок часу з’явилася газета в газеті — вже як літературно-публіцистична сторінка «192 сходинки». Як варіант реалізації задуму Редактора і запитів читачів «Вечерней Одессы».
А. Г.