|
Кілька тижнів у залах Національного музею Тараса Шевченка тривала персональна виставка одеського живописця Володимира Кабаченка. На вернісажі виступили Герой України, лауреат Шевченківської премії поет Дмитро Павличко, народний художник України Микола Компанець, академік Академії мистецтв, редактор журналу «Образотворче мистецтво» Олександр Федорук. Автор подарував музеєві портрет молодого Шевченка.
Учасники імпрези з цікавістю ознайомилися з творчістю художника, котрий народився, виріс у причорноморському степу, змолоду є послідовним виразником етнокультурної образності, індивідуалізованої знаковості на крупних площинах полотен.
У книзі відгуків Дмитро Павличко залишив такий запис: «Володимир Кабаченко — зрілий духом український митець з Одеси. Бути видатним художником в Одесі й бачити в кольорах, метафорах, експериментальних видивах Україну — це значить бути людиною з національною свідомістю, талантом, що виходить за межі містечкового і навіть столичного трафарету. Його картина «Ворожка», де в розколині скелі видно сонце на блакиті, схвилювала мене. А соняшники, що нагадують частини мотору з велетенського автомобіля, це щось дивне, а ще більше в цьому образі дивує і вражає — двоглавий орел імперії, в кігтях якого гине український цвіт...».
Продовження думки видатного поета сучасності можна знайти на сторінках другої збірки поезій одесита «Взяв Гамлет бандуру». Бо таки в творчості Володимира Кабаченка — у живопису, графіці, «нефігуративній» на позір поезії виразно видніється «жовто-блакитний шеврон на плечі».
А. Г.