|
|
   |
Книжкова індустрія в Україні станом на 1991 рік, з притаманною їй інфраструктурою і поділом праці, була і відповідала кращим європейським зразкам культурної індустрії. Потім поліграфічний та книготорговельний комплекс України фактично було знищено вщент, як, власне, і систему гуртової та роздрібної книготоргівлі, напрацьовану за десятиріччя логістику, зруйновано комунікації між суб’єктами видавничої справи, розпорошено по численних видавництвах кадровий ресурс галузі.
Однак нині, на мій погляд, все не так безнадійно, як було рік тому. Революція Гідності стала певним «землетрусом» для свідомості багатьох наших співгромадян, у тому числі й представників видавничого бізнесу. Хоч і «зі скрипом», але через стіну соціальної і громадської байдужості почало пробиватися розуміння того, що:
— без кардинальних структурних якісних змін у нинішньому вітчизняному книговиданні українській книзі ніколи не вдасться вийти зі стагнаційного стану;
— саме завдяки координації зусиль, відновленню повноцінних комунікацій між суб“єктами видавничої справи на всій території України можна створити нове прагматичне середовище, яке стане привабливим для потенційних інвесторів і дасть змогу залучити фінансові ресурси з інших сфер бізнесу в перспективний розвиток інфраструктури галузі.
І нарешті з’явився проект, який може дійсно кардинально змінити ситуацію на книжковому ринку, створивши організаційні, комунікативні та логістичні передумови для стрімкого подолання величезного відриву, який існує між європейськими книжковими індустріями і видавничим бізнесом в Україні.
Це «Книжкова біржа».
Ще наприкінці 90-х, ознайомившись із централізованою системою книгорозповсюдження в Нідерландах, я просто «захворів» ідеєю створити таку саму в Україні. З гуртом однодумців — членів Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів ми почали розробляти схожий проект, однак цей процес було зупинено з кількох причин.
Однак навіть рожеві мрії іноді здійснюються, а повітряні замки з віртуальних перетворюються на реальні. І саме «Книжкова біржа» — це моя «рожева мрія», яка має всі шанси здійснитися.
У ненайкращі часи (хоча для української книги останні 23 роки кращих часів взагалі не було) лише один з представників українського бізнесу, раніше недотичний до книговидання, Володимир Якович Школьнік, вирішив інвестувати значні кошти в проект, який має спричинити революційні зміни в нинішньому книжковому бізнесі. Їх можна, образно кажучи, порівняти зі змінами, які відбулися з переходом від ручного збирання автомобілів до конвеєрної технології, запровадженої Фордом.
Йдеться про те, що «Книжкова біржа» є досконалішою системою, навіть порівняно з сучасними європейськими аналогами. Власне, це гігантський книжковий склад-мультимаркет, який пропонує весь комплекс послуг, що дає змогу українським видавцям якщо не повністю, то значною мірою звільнити себе від необхідності опікуватись процесом руху виданої книги від моменту виходу з типографії до споживача. Зазвичай це найпроблемніша частина роботи, яку український видавець, на відміну від європейського, змушений виконувати самостійно, і яка вимагає значних витрат часу і коштів.
«Книжкова біржа» забезпечує безкоштовне зберігання у спеціальних складських приміщеннях з повністю автоматизованими логістичними процесами усього доробку видавництва, а також пропонує:
— ведення обліку товару в режимі онлайн, реєструючи кожний примірник книги на вході й виході зі складу;
— оперативне, згідно з електронним замовленням видавця, комплектування, пакування, маркування замовлення;
— гарантовану доставку скомплектованого замовлення за дорученням видавця замовникові у будь-який населений пункт країни в часовому режимі: обласні центри — 24 години, інші населені пункти — 48 годин.
З повним переліком послуг та їх вартістю можна ознайомитись на сайті «Книжкової біржі» www.logobook.com.ua. Хочу зазначити, що навіть за приблизними підрахунками, використання запропонованих біржею послуг дасть видавцям значну економію грошей і часу.
Що ж позитивного привнесе в український видавничий бізнес повноцінний запуск «Книжкової біржі»? Впевнений, що це:
— формування першого каталогу реальних, а не віртуальних вітчизняних книжок, які доступні для придбання будь-якому споживачеві у будь-якому населеному пункті країни;
— створення для видавців можливості керувати запасами власного продукту на складі в режимі реального часу, завдяки повній автоматизації та електронному супроводу в режимі онлайн усіх процесів: з моменту завезення накладу на склад до вручення замовленої книжки споживачеві;
— донесення до потенційних споживачів інформації про всі наявні у продажу книги, незалежно від місця їхнього виробництва, обсягів та асортименту продукції видавництв;
— вирішення проблеми видань, випущених за рахунок автора, через концентрацію цієї літератури на біржі (як в гуртівні) та забезпечення доступу до інформації про видання і його автора для широкого кола споживачів, а також можливість доставки видавничого доробку практично по всій території України;
— організація та участь біржі у процесі продажу і купівлі книжок її партнерів (клієнтів), при комплектуванні замовлень, з 100% попередньою оплатою біржею книжок, замовлених нею для продажу;
— розширення видавництвами свого прайсу (особливо тими, які мають власні точки роздрібного продажу, сайти тощо), за рахунок видань, що зберігаються на складах біржі;
— створення умов для заснування по всій території України невеликих за площею і наявним асортиментом видань книгарень, які надаватимуть покупцю електронний доступ до каталогу усіх видань, що зберігаються на складах біржі з можливістю їхнього замовлення та оперативного отримання у точці продажу або з доставкою до зручного місця отримання;
— контроль роздрібної ціни книжок у різних регіонах країни й у різних книготорговельних підприємствах із подальшим формуванням механізмів встановлення єдиної і доступної ціни на однакові книжки, незалежно від місця їхнього продажу.
Перелік всіх новацій, що пропонує учасникам книжкового бізнесу в Україні «Книжкова біржа», можна продовжувати, однак відчути їхню ефективність і користь для власного бізнесу зможе той, хто детально ознайомиться з пропозиціями біржі і стане її партнером. На жаль, процес підписання договорів про партнерські стосунки з «Книжковою біржею» просувається повільно, хоча, безперечно, в нинішніх умовах ці послуги конче потрібні саме видавцям.
Я бачу дві основні причини цього явища.
Перша з них — недовіра. Протягом останніх років українські видавці неодноразово стикалися з шахрайськими діями мереж «Орфей», «Буква», «Міжнародна книга», «Емпік», господарі яких, одержавши у видавців продукцію, через певний час зникали з нею і грошима за вже продані книжки. Всі судові позови і навіть рішення на користь видавців-позивачів залишались незадоволеними через відсутність відповідачів, а також грошей на їхніх рахунках. Тому певна частина видавців, які постраждали від непорядності колишніх «системних книготорговців», з пересторогою ставиться до нової пропозиції та ще й в абсолютно новому інформаційно-технологічному форматі.
Саме враховуючи таку категорію потенційних партнерів, співзасновники «Книжкової біржі» та її директор Артем Лобанов готові запропонувати створення при біржі так званої партнерської ради, або ради довіри, яка контролюватиме діяльність центру, його економічний стан.
Окрім того, головний інвестор проекту і співзасновник ТОВ «Книжкова біржа» Володимир Школьнік у розмові зі мною зауважив, що у недалекому майбутньому бачить проект акціонерним товариством, у якому кожен із партнерів матиме пакет акцій відповідно до його частки і зможе самостійно контролювати діяльність підприємства. Такі пропозиції підтверджують бажання засновників біржі мати чесні й відкриті ділові стосунки з усіма партнерами, незалежно від виробничої потужності і розмірів капіталу їх бізнесу.
І друга причина — психологічна. На жаль, моя практика тривалої роботи у видавничому середовищі свідчить про значну кількість у ньому людей з «хуторянською» свідомістю, які звикли все сприймати, виходячи з принципу «синиці у руці». Тобто, мінімально освоївши видавничі технології, які дають змогу готувати і друкувати кілька видань на рік, вони індиферентно ставляться до технологічних новацій у практиці поширення і продажу книжок: чи то електронна книга, чи проекти аналогічні «Книжковій біржі».
Тому в майбутньому українському видавничому бізнесі, без зміни парадигми мислення, певній категорії видавців просто не вижити. Однак кожен сам обирає власну долю. Або, як казав відомий герой твору М. Булгакова: «Руйнація починається з голови».
Попри всі негаразди в сучасному українському книговиданні, я хочу дати стверджувальну і впевнену відповідь на запитання, що стоїть у заголовку цієї статті: книжковій справі України як культурній індустрії — бути! І починається вона з «Книжкової біржі»!
Олександр Афонін. Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів