|
В жанровому рiзноманiттi художнiх творiв серед iнших видiляються малi форми. Ними користувалися класики i в українськiй поезiї та прозi, серед яких вирiзняється творчiсть фiлософа Григорiя Сковороди — скоромовки та притчi, якi пiдкреслювали думки, мали свою внутрiшню драматургiю.
Як на мою думку, сюжет — це скелет твору, а стиль — м’язи його, якi живляться кровеносними судинами нервiв, що збуджують емоцiї i не дозволяють закостенiти живiй мислi. А це — сама гармонiя: множина в однинi та однина у множинi.
Поєднати їх у короткому творi важко, але тим бiльше необхiдно для виразностi думки твору, яка прихована у пiдтекстi.
«На круги своя» — це моя третя книга мiнiатюр пiсля «Екслiбрисiв» та «Колегiуму». Нинi поети охоче використовують форму мiнiатюри, i в своїх колег можна дечому повчитися: у одних почуттям, що так написати тобi не вдається, а в iнших, що так писати не варто.
Менi вiдомо, що в мене є свої читачi, що чекають на мої мiнiатюри у перiодичнiй пресi.
Отож буду сподiватися на успiх, коли не спiткає невдача.
Станiслав Стриженюк
Липень 2013 року, в Одесi.
В якiм суспiльствi ти б не опинився,
З народної не виривайся гри.
В чиєму б часi ти не народився,
О, генiю, в чужому не помри.
Двомовнiсть викликає подив,
Корупцiя — партiйний блат,
Щоб всяк чиновник переходив
З регiональної на мат.
Скажiть, чому замовкли солов’ї
В левадах Кайдашевої сiм’ї?
Мовчать воли,
Хоча i ясла повнi...
То пастухи чи крiпаки духовнi?
З дурної слави нi добра, нi зиску.
То ж, доле, до грiха не доведи,
Тому дурнi iдеї у колиску,
Неначе в домовину поклади.
Допомагають, кажуть, вдома стiни,
Нужденним, доле, всiм допомагай,
Лиш нiзащо Героя України
Нiкому на прокляття не давай.
Я хочу скаржитися в пресу,
За що карає Уряд нас?
Бо вже i Київ, i Одесу
Бере за Горлiвку Донбас.
Жив чоловiк, нiчого не робив вiн,
Витав у хмарах грошовитих сфер.
Вiн згриз в злобi ще мамонтовi бивнi
Й вiд ожирiння сiростi помер.
Не здатна усвiдомити держава
Нi творчостi, нi авторського права.
Спiлки усi якiсь напiвзаконнi —
Iснують, мов контори похороннi,
Але лише письменники Одеси
Бомжi, бо без поштової адреси.
Батьки i дiти —
Ще не день i нiч,
Хоч родовiд росте вiд протирiч.
Ах, яблучко вiд яблунi...
Але
Завжди на корiнь падає...
Гниле!
Дурний вiд дурня чим рiзниться —
Вони близнята, хай їм грець!
Вiн мiж курцiв один — п’яниця,
Мiж алкоголiкiв — курець.
Що робить влада — сiє чи мете?
Послухаймо, що мудрецi глаголять.
Розумна влада робить завше те,
Що владi чеснi виборцi дозволять.
Печалься, Україно-мати,
Одна у тебе з гiрших вад:
Декоративнi депутати
На клоунадi рiзних Рад.
Повсюди видно вади влади,
Де громадяни мовчазнi.
В країнi крупнi казнокради
I тiльки власники дрiбнi.
Реформи топчуться по колу,
Та урядовцям завдяки
Для європейського футболу
«Хундай» купили хундаки.