|
|
   |
Педагогiка справедливо пiдкреслює велике значення дитячої лiтератури для розвитку iнтелекту, психологiї, емоцiйної палiтри внутрiшнього свiту дошкiльнят, учнiв молодших класiв, пiдлiткiв. У книжковому варiантi найчастiше знайомиться дитина з огромом народної творчостi — з казками, пiсеньками, загадками, лiчилками, щедрiвками, гаївками, прислiв’ями, сакральними творами.
Як i кожне iнше письменство, українське має значнi набутки дитячої класики — у творчостi Т. Шевченка, I. Франка, I. Нечуй-Левицького, П. Мирного, Л. Українки, Л. Глiбова, М. Вовчок, О. Пчiлки, Х. Алчевської. У ХХ столiттi вартiснi для пiдростаючого поколiння твори написали П. Тичина, О. Iваненко, С. Васильченко, М. Трублаїнi, З. Тулуб, В. Пригара, М. Стельмах, Д. Бiлоус, Г. Тютюнник, М. Вiнграновський, В. Близнець, Д. Павличко, М. Слабошпицький, Я. Стельмах. Трилогiю В. Нестайка «Тореадори з Васюкiвки» Мiжнародна рада дитячої та юнацької лiтератури включила до особливого Почесного списку Г. К. Андерсена.
Невiддiльним вiд тексту, який читає дитина, є зоровий iлюстративний ряд. Юна душа всотує сюжет i образи, створенi письменником, в демiургiчнiй єдностi з рисунками. Тобто сприймає обох як одну творчу особу. Висновок: талановитий, захоплюючий текст художник має так само досконало оживляти i доповнювати зоровими образами, кольором чи лiнiєю.
Ми добре пам’ятаємо видавничо-полiграфiчний занепад недавнього порубiжжя столiть. Зокрема, як деградувало через економiчнi негаразди успiшне за радянських часiв державне дитяче видавництво «Веселка» — основний постачальник цього ринку. А у зв’язку зi специфiкою читацької аудиторiї, щоденної затребуваностi видань, дитяча книга українською мовою спочатку щезла з прилавкiв, а перегодом кiлькiсно швидко «танула» в бiблiотеках. Як можна було зупинити катастрофу, що нищила нацiональну книжку для дiтей?
Те, що виявилося не пiд силу державним видавничим i управлiнським структурам, почав виправляти ринок. Той самий, що поважає людей iнiцiативних, знаючих, здатних до аналiтики i тверезих прогнозiв. Уже в перший рiк української Незалежностi молодий поет Iван Малкович створює приватне видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Вибирає кiлька творiв свiтової i рiдної дитячої класики i пропонує кiльком художникам-ровесникам оформити їх краще, анiж це робилося не лише в колишньому СРСР, але й на Заходi. Художники прийняли виклик i попрацювали оперативно, конструктивно, креативно — з європейським шармом. Першi книжки Малкович друкував у країнах Середньої Європи, у наших сусiдiв — де був папiр для дитячої книги i вiдповiднi технологiї друкарства. Видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» виходили повторними тиражами, їх помiтили не лише в Українi, а й на зарубiжних книжкових виставках. Невдовзi оригiнальне художнє оформлення, для прикладу, здавна вiдомої «Снiжної королеви» було закуплено кiлькома зарубiжними видавництвами. Стильове новаторство i професiйнi якостi iлюстрацiй, створених в Українi, обiцяли зростання попиту, а отже й прибутки усiм в цьому творчому ланцюжку.
Нинi «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» один з лiдерiв українського книговидання. Це бренд. Його створювали разом з Iваном Малковичем кращi сучаснi лiтератори та iлюстратори. Двоє з цiєї когорти вiдзначенi Нацiональною премiєю iменi Тараса Шевченка: спочатку художник Кость Лавро, а минулого року — наш земляк прозаїк Володимир Руткiвський. Це найвища творча вiдзнака присуджується дуже рiдко, тому ризикнемо скласти прогноз — на найближче десятилiття «лiмiт» вичерпаний.
На жаль, в галузi дитячої лiтератури засновано двi чи три премiї. В той час як загальна кiлькiсть премiй для «дорослих» жанрiв i номiнацiй — добрих пiвтори сотнi. Для того, щоб юний читач мiг вибирати книги вiдповiдно до своїх зацiкавлень (i пригодницький жанр, i фантастику, iсторичнi та науково-популярнi сюжети), їх авторiв треба заохочувати не лише гонорарами.
Володимир Руткiвський пiсля одержання Шевченкiвської премiї оголосив про заснування галузевої премiї «Джури». Назва є складовою назв трилогiї, що вийшла у видавництвi Iвана Малковича: джури — це юнi соратники i помiчники бойових козакiв Запоріжжя.
Першим лауреатом премiї «Джури» став художник з Днiпропетровська Максим Паленко, який щедро, в оригiнальнiй стильовiй манерi оформив книги засновника премiї: «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури i пiдводний човен». Розмiр грошової винагороди — 20 тисяч гривень.