|
Дванадцять східців має рік,
Долає їх у свято і у будень.
Найвищий з-поміж них — це я,
А звуть мене, звичайно ж, — грудень.
Дійти до мене — справа непроста,
Це дійсно так — повірте, не хвалюся,
Бо кожен східець — висота,
І я за кожен крок хвилююся-боюся.
Та вже коли до мене рік піднявсь,
Це значить — свято для усіх, не будень,
Бо тільки звідси видно рік Новий —
Із висоти, що має назву «Грудень».
Василь Полтавчук
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 |