|
|
   |
Це тема брифінгу з Оксаною Жолнович, міністром соціальної політики України, у прес-центрі Українського кризового медіа-центра. До онлайн-спілкування долучилася і газета «Вечерняя Одесса».
Оксана Жолнович почала з роз’яснення:
— Напевно, не всі знайомилися з тим, що є в законодавстві щодо гуманітарної допомоги. Багато є нерозуміння з приводу класичних речей: отримувачі, набувачі і т.д. Дуже коротко. Перше. У нас гуманітарною допомогою визнається та допомога, яка завозиться з-за кордону. Бо є ще таке поняття, як благодійна допомога, тобто коли внутрішні благодійники щось надають.
Отже, якщо іноземні донори хочуть для України передати якусь допомогу, то вони визначають, кому вони хочуть це передати, отримувачів допомоги. Такі отримувачі допомоги у нас в законодавстві чітко перелічені. Це виключно юридичні особи, громадські організації, благодійні фонди, реабілітаційні центри, надавачі соціальних послуг, органи місцевого самоврядування. Зараз ми вже розширили коло отримувачів. У тому числі, військові частини. Тобто, ті юридичні особи, які можуть приймати на баланс таку допомогу.
В чому суть гуманітарної допомоги, і чим вона відрізняється від якихось інших, включно з благодійною допомогою, товарів, які перевозяться через кордон? Якщо ми подаємо декларацію як гуманітарна допомога, що передається від донора зовнішнього на відповідні юридичні особи-отримувачі в Україні, то митні платежі, які зазвичай сплачуються за певні категорії товару, не сплачуються. Подається нульова митна декларація. Тобто, кожен з цих товарів не підлягає митному оподаткуванню. Отримувачі відповідної допомоги зобов’язані в такому випадку роздати її набувачам, тому що вони вже її отримують в певному порядку, без сплати митних платежів. Набувачами можуть бути як фізичні особи, що постраждали, тобто люди в складних життєвих обставинах, і це визначено законом, так і юридичні особи тепер. Це знову-таки реабілітаційні центри, інші неприбуткові підприємства, що надають послуги людям, і військові частини. Тобто, отримувачами у нас є тільки умовно професійні організації, що допомагають людям і організаціям, і їх перелік є визначений законом, і це було завжди, а набувачами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які вже кінцево цю допомогу мають споживати.
Далі. До повномасштабного вторгнення у нас діяла система, яка передбачала всі елементи завезення, розподілу та звітування про гуманітарну допомогу. Чому я зараз говорю слово звітування? Тому що гуманітарною допомогою, відповідно до закону, визнається тільки та допомога, яка роздана, а не продана, і роздана оцим визначеним категоріям набувачів, що потребують такої допомоги. Тож для того, щоб у подальшому організація змогла прозвітувати, що вона отримала, в тому числі і в податкову, таку-то кількість гуманітарної допомоги, вона повинна показати, як вона її розподілила, а не продала.
Яким чином це відбувалося? Подавалися декларації, формувався пакет документів. Весь пакет документів до повномасштабного вторгнення надсилався Міністерству соціальної політики. Там засідала робоча група. Кожну партію товару зокрема визнавали гуманітарною допомогою або не визнавали. І в результаті організації, допомогу для яких було визнано гуманітарною, подавали звіт, як вони її розподіляють, щомісяця, в порядку того, як розподілили, аж допоки не розподілять повністю. З часу повномасштабного вторгнення були скасовані вимоги про робочу групу. Тому що, звісно, такі об’єми гуманітарної допомоги жодна робоча група фізично не змогла би опрацювати. І було введено декларативний принцип ввезення гуманітарної допомоги, де просто подається декларація на отримувача, що це гуманітарна допомога, і далі вона ввозиться.
Але от питання, як заходити новим організаціям в реєстр отримувачів гуманітарної допомоги, було невирішеним, і зараз ми намагаємося його нашою автоматизованою системою вирішити. Питання, як організації вказують, куди і кому роздана їхня допомога, також було невирішено. Залишався старий звіт про роздачу гуманітарної допомоги, який вказував персональні дані людей, кому роздано, їх ідентифікаційні номери, паспортні дані і таке інше. Зрозуміло, що ці звіти ніхто не подавав, і ясне діло, що в такому випадку організації залишалися в певному невизначеному становищі, як їм діяти, щоб підтвердити, що справді та чи інша гуманітарна допомога була роздана.
Що ми пропонуємо в якості автоматизованої системи? Враховуючи досвід того, що вже відбувалося впродовж півтора року, але разом з тим враховуючи вимоги законодавства. Перше. Ми даємо зручний кабінет, у якому авторизуватися дуже просто, за допомогою ЄЦП, чи керівником, чи уповноваженою особою, де автоматично самі організації реєструються як отримувачі допомоги. Це займає 5 хвилин. Далі вони можуть формувати електронні декларації. Тобто, нам уже не треба покладати обов’язок тим іншим іноземним фондам чи людям, чи громадам створювати таку декларацію, як зараз відбувається. Тому що зараз в основному це роблять якісь посередники, провайдери або міжнародні організації. Вони записують декларацію, вручають її водію, і він уже з цією декларацією їде на кордон.
Що потрібно буде іноземним благодійникам? Просто дати узагальнений перелік того, що вони планують передати. Сам отримувач гуманітарної допомоги, по-перше, буде розуміти, що йому відправляють, і по-друге, зможе це все відобразити згруповано в декларації. Було багато запитань, що ця декларація має бути дуже детальна, що там має бути поштучно все відображено. Ні! Ми не вимагаємо такої поштучної відображеності. Щодо кількості і якості того товару, що перевозиться, нічого в декларації не змінюється, порівняно з тим, що є сьогодні. Це можна вказувати упаковками, можна вказувати місцями-контейнерами, можна обирати різну тару, яка підходить для кожної опції.
Що робити, якщо товару заїхало менше, або якщо він бракований, або його треба списувати, він прострочений? Раніше неможливо було вирішити це питання. Але зараз ми також надаємо в нашій автоматизованій цифровій системі можливість отримувачам уточнити те, що до них зайшло. Вказавши, що товару менше, що потрібне списання, якщо він неякісний, і таке інше.
Щодо звіту про роздачу. Ми відмовилися від усіх персональних даних, розуміючи, що зараз військовий час, непросто буде їх збирати. І як звіт приймаємо виключно такий заявочний принцип організації, що вона каже, що, наприклад, 100 тонн гречки ми роздали в Краматорську для тисячі людей такого-то числа. Вказується адреса, але вона у нас на дашборді не буде відображатися, бо ми розуміємо, що є ризики. Вона буде відображатися до рівня регіону, щоб не можна було ніяким чином ідентифікувати місця роздачі. Ми це вже з організаціями теж проговорили. Оце — дуже короткий трек, який ми робимо, 1-2-3-4. Причому обов’язковим пунктом є тільки перший — це саме заповнення декларації, і останній — вказати, де воно і скільки роздано.
Було запитання, що це треба зробити за 90 днів чи щомісяця обов’язково роздати. Ні, це не так. Щомісяця треба просто фіксувати. Якщо отримали якийсь зимовий товар улітку, то просто треба вказати: зберігається. Чому важливо звітувати про те, що з цим товаром? Бо ми дуже багато разів бачили, коли швидкопсуючі товари поставляють, якісь продукти, і їх зберігають без звіту дуже довго на складах, а потім виявляється, що величезні тонни гуманітарної допомоги змушені викидати через невчасну їх роздачу. Отака фіксація, що з цією допомогою відбувається, чи вона збережена, чи роздана, допоможе, в тому числі, і нам оперативно реагувати, щоб нічого не пропадало з того, що передається нашими партнерами для держави Україна.
Враховуючи те, що було певне нерозуміння, багато нових організацій зайшли в систему роздачі гуманітарної допомоги за повномасштабне вторгнення, складно зразу налагодити процес, ми зробили такий чотиримісячний перехідний період, де організаціям даємо можливість використовувати звичний для них трафік подачі цієї паперової декларації, так, як було, або паралельно пробувати використовувати для завезення вантажів нашу автоматизовану систему. За той проміжок часу, ми переконані, верифікуємо всі дрібні детальні проблеми, які виникають, врегулюємо їх, у тому числі в автоматичній системі, і вже з 1 квітня будемо мати зручний для всіх, прозорий інструмент. Будемо розуміти, скільки ми як держава отримуємо допомоги, і чого нам ще бракує.
Ще раз — з 1 грудня і по 1 квітня у нас діють паралельні процеси. Паралельно паперова декларація, яка діяла до сьогодні, і нова система, яка буде опційно використовуватися за бажанням одержувачів гуманітарної допомоги.
Після інформації про зміни, Оксана Жолнович відповіла на питання журналістів. Зокрема, чи буде існувати чорний список недобросовісних волонтерських організацій?
— У нас і сьогодні, тобто, законом взагалі, передбачено, що перевозити гуманітарну допомогу можуть організації, які зареєстровані в нашому реєстрі як отримувачі гуманітарної допомоги. Що ми плануємо робити? Ми недобросовісних отримувачів просто будемо виключати з реєстру. Спочатку блокувати, якщо вони не подають якоїсь інформації якийсь час, даємо час на виправлення. Тобто, з наступного дня, коли вони подали всю необхідну інформацію, що вони справді товар розподілили, вони будуть розблоковані. Буде робоча група. Але якщо такі дії будуть повторюватися, тобто більше ніж два рази, то ми просто будемо їх блокувати. І вони втрачають статус отримувача гуманітарної допомоги. Тож на ці організації фізично, маючи автоматичну систему, через кордон нічого не можна буде завезти.
Наприкінці онлайн-розмови Оксана Жолнович ще раз наголосила:
— З 1 грудня набирає юридичної сили можливість подавати декларації через нашу автоматичну систему. Але оскільки організації бояться, не знають, не вміють, хочуть спробувати, ми дали чотири місяці перехідного періоду. Хочу в кінці наголосити, що ми відкриті до діалогу. Ми спеціально створили робочу групу, щоб нарешті повністю навести лад у процесі цієї гуманітарної допомоги, щоб це було зрозуміло, прозоро для всіх учасників. Для суспільства, для громад, бо багато чого завозиться на комунальні заклади, на військово-цивільні адміністрації. Щоб ми всі це бачили як спільнота, що ми отримуємо, хто нам що передає, як воно і куди розподіляється і як використовується. Оце наша мета. І в жодному випадку ми не хочемо ні організаціям пошкодити, які цим займаються, ні створити їм якісь додаткові незручності. Тому готові опрацьовувати стільки рішень, скільки буде потрібно, щоб ця система була зрозуміла, прозора. Але разом з тим кожен учасник цього процесу повинен теж розуміти: якщо ти отримуєш якусь допомогу для держави Україна, якщо на це тобі дають нульові митні платежі, то ти повинен показати державі, що ти це роздав, а не продав своїм друзям і т.д. Бо це вже умовно спільне добро, яке власне для людей, для держави має бути використане.
Підготувала Дора ДУКОВА