|
|
   |
Днями в Одеській обласній державній адміністрації відбуласяселекторна нарада, де одним із питань стала презентація результатів проведення моніторингу діяльності об’єднаних територіальних громад області за третій квартал цього року.
Як зазначив на початку свого виступу директор департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської ОДА Дмитро Радулов, оцінка діяльності громад проводиться за 23 показниками, які характеризують ситуацію за напрямами у різних сферах: культура, освіта, соціальний захист, економічний розвиток, фінансова діяльність тощо. Цей проєкт є поки що експериментальним, діє він лише 9 місяців. Але ефективність уже показав. Адже моніторинг, каже Дмитро Радулов, потрібен насамперед самим громадам — для розуміння того, які є проблеми у соціально-економічному житті ОТГ, та як їх виправити.
— Наразі в області налічується, як і раніше, 91 громада, — розповідає директор департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської облдержадміністрації Д. Радулов. — Але не приховуватимемо — ми чекаємо на прийняття у другому читанні законопроєкту № 4664, який дозволить вносити зміни до конфігурації територіальних громад. Час показав, що, на жаль, не всі ОТГ справляються зі своїми функціями, зокрема щодо надання соціальних, адміністративних, медичних послуг. Одна з причин — нестача у громадах кваліфікованих кадрів. А у деяких ОТГ взагалі немає підготовлених спеціалістів. І взяти їх нема де.
— А які заробітні плати в адміністративного персоналу громад? Може, в цьому є причина кадрового голоду?
— Гроші на зарплату у територіальних громадах є. Проаналізувавши дані, можна побачити «вилку» від 15 до 50 тисяч гривень. Такі цифри заробітних плат можна пояснити, якщо йдеться про Таїровську, Авангардівську, Візирську громади. Це потужні в економічному плані ОТГ, мають профіцитний бюджет, вони можуть собі дозволити встановити високі зарплати. Але є громади, у яких безліч проблем у соціально-економічному розвитку, грошей немає на найпростіші потреби. Але при цьому зарплатою персонал себе не обділяє. Безумовно, це негативна тенденція, яку дуже добре підкреслив проведений нами моніторинг.
— Ну і що можна в цій ситуації зробити? Як громаді стати фінансово стійкою — щоб і на розвиток гроші були, і на гідну зарплатню?
— Основа всього — бюджет, це зрозуміло. Громади мають бути самі зацікавлені в тому, щоб середній рівень заробітної плати постійно зростав. Основа бюджету ОТГ — відрахування від розподілу податку на доходи фізичних осіб. Нагадаю, що 25 відсотків податку йде державі, 15 відсотків — до обласного бюджету, а 60 — до бюджету громади. ПДФО у загальній сумі надходжень займає половину доходної частини. Також доходну частину бюджетів громад формують єдиний податок із підприємців, земельний податок. У різних громадах податкова конфігурація може трохи відрізнятись.
Таким чином, громади мають пряму зацікавленість у тому, щоб домагатися зростання надходження податку на доходи фізичних осіб, яке, як відомо, генерується «білими» заробітними платами та легальними робочими місцями. Але, якщо чесно, далеко не завжди керівництво області, яке докладає величезних зусиль для виведення економіки з «тіні», відчуває, що громади допомагають нам у цьому питанні.
— Але легалізація заробітних плат, боротьба з «тіньовою» економікою, «відбілювання» робочих місць — вся ця проблематика стосується не лише громад, чи правильно? Як загалом по області справи?
— Треба сказати, що зміни відбуваються. Безумовно, певний поштовх до легалізації заробітних плат дало запровадження великих штрафів на роботодавців, які практикують приховану зайнятість. Звичайно, є компанії — та їх багато! — які дбають про свій імідж сумлінного платника податків та «білого» роботодавця. Але, звичайно, вистачає і таких відомих усім підприємств, які, анонсуючи ринковий рівень заробітних плат, за фактом оплачують працю працівників у два рази менше. Починаємо розбиратися, і з’ясовується, що співробітники оформлені на півставки, на чверть ставки. Закон формально не порушено. Але ми чудово розуміємо, що таким чином роботодавець мінімізує свої витрати, доплачуючи, напевно, працівникові залишок зарплати в конверті. Розкрити таку схему непросто. Тому хочеться сказати про інше. Працівник, який погоджується на виплату легальної зарплати за мінімумом, після досягнення пенсійного віку зможе розраховувати лише на мінімальну пенсію. Кого він у цьому звинувачуватиме? А роботодавець? Я вважаю, що треба бути чесними — і перед собою, і перед своїми працівниками. Чому, наприклад, компанія «Шабо» може показувати середню заробітну плату в 13 тисяч гривень, «Велес» теж, а решта представників виноробної галузі — вдвічі нижче? Мені здається, абсолютно виправдано застосовувати поняття економічного патріотизму, якщо говоримо про проблему детінізації економіки.
— Робота з легалізації робочих місць та заробітної плати — головне питання соціально-економічного розвитку області?
— Одне із найголовніших. Ще два тижні тому я на перше місце по значущості поставив би питання боротьби з ковідом. Зараз, дякувати Богу, ситуація вирівнюється. Припортовий завод став давати не 6 тонн кисню на добу, а 12. Різниця — 6 тонн — якраз була критична, її доводилося завозити. Тепер кисень є у необхідній кількості. На щастя, рівень захворюваності на ковід в області потихеньку падає.
І у зв’язку з цим я хочу повернутися до рейтингу громад. Показника вакцинації у критеріях оцінки ОТГ немає. Але ми вирішили все одно подивитись, проаналізувати. І ось що виходить. При необхідному
епідемічними нормами показнику в 70 відсотків вакцинованих громадян у Великодолінській ОТГ — 40 відсотків, Южненській — 33, Доброславській — 30, Ананьївській — 23, Ренійській — 18, Шабовській — 12, у Старокозацькій — взагалі 10. Чому така зневага до власного здоров’я та здоров’я оточуючих? Ми ж відповідаємо за своє майбутнє. Якщо переможемо пандемію, поставимо ковид під жорсткий медичний контроль, то зможемо братися за реалізацію соціально-економічних проєктів будь-якої складності. Ну, а якщо продовжимо зволікати з вакцинацією, даючи коронавірусу шанс, то про глобальні програми розвитку області можемо «благополучно» забути.
— Ви зараз згадали, що доповнюватимете моніторинг діяльності громад новими критеріями, зокрема, рівнем вакцинації населення. А ще?
— Важливе питання — субвенції, вони поки що не знаходять відображення у рейтингу. Що ж відбувається? Ряд громад отримують субвенцію на ті чи інші цілі, а потім наче завмирають. Нічого не роблять. Адже субвенцію треба освоювати, це бюджетні гроші, найчастіше вони розподіляються на конкурсній основі. Невміння працювати із субвенцією свідчить про низький адміністративний рівень керівного складу громади.
Як приклад розповім про випадок, як одна з громад попросила на початку року півтора мільйона гривень на певні цілі. Таку нагоду знайшли, субвенцію виділили. Нині рік завершується. І керівництво громади раптом заявляє: ми передумали, хочемо направити гроші на інші цілі. Давайте, мовляв, швидко переробимо документи. Питання — наскільки реально наприкінці року встигнути виконати усі передбачені законом процедури? Відповідь, думаю, очевидна. А вийшло все так через погане планування, через те, що керівництво громади легковажно підійшло до такого непростого питання, як освоєння субвенції. І, повірте, такі приклади не поодинокі. Звичайно, ми працюємо з громадами щодо цього питання, пояснюємо, роз’яснюємо, консультуємо. І, безумовно, оцінку рівня професіоналізму в роботі із субвенціями обов’язково буде включено до моніторингу діяльності громад.
— На завершення хочу запитати про «гарячу лінію» з питань розміщення зовнішньої реклами за межами населених пунктів Одеської області. Про початок її роботи було видано відповідний наказ департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської облдержадміністрації. «Гаряча лінія» запрацювала?
— Дійсно, давно настав час навести лад у питанні розміщення зовнішньої реклами. Дуже багато конструкцій, рекламних носіїв, як з’ясувалося, було встановлено без жодних документів. Нині аналізуємо. Якщо рекламна конструкція у нормальному технічному стані, вона виконує своє призначення, вона має власника — тут питань немає. Намагаємось максимально швидко допомогти отримати відповідні документи. Але якщо рекламний носій старий, іржавий, ніхто за ним не стежить, його треба демонтувати, бо він становить небезпеку для машин і людей. «Гаряча лінія» таки призначена для того, щоб оперативно знаходити такі аварійні конструкції. Почала вона працювати зовсім недавно, подивимося, які будуть результати.
Інтерв’ю вів Олег Суслов