|
|
   |
На Одещинi 428 га землi залишилось без господаря пiсля смертi власникiв паїв, якi не мали спадкоємцiв. Загалом по країнi ця цифра складає 25 072 га (пiвтори Одеси).
Згiдно із законом, це називається вiдумерла спадщина. Ця земля фактично втрачена для громадян, її теоретично може здати в оренду громада, якщо доведе цю справу до суду, але зазвичай нею просто користуються тi, хто обробляє дiлянки поруч.
Переважно сiльськогосподарськi паї отримують такий статус тому, що через iснуючий мораторiй на продаж землi власники угiдь не можуть продати свою землю та не мають iншої можливостi розпорядитися нею, крiм передачi у спадок. А спадкоємцiв може не бути, або вони не мають можливостi їхати в iншу область та переоформлювати документи на пай. Або навiть не знають, що їх родич мав землю, адже часто виникають випадки, коли земельна дiлянка розташована не за останнiм мiсцем проживання спадкодавця, i знайти землю доволi тяжко.
Ще гiрше, якщо спадкоємець проживає за кордоном. Якщо вiн вчасно, за пiвроку, не подав заяву про прийняття спадщини, йому доведеться в судi доводити своє право на землю. А якщо вiн ще має iноземне громадянство, то через рiк пiсля смертi родича про землю можна забути.
Крiм того, що власники та спадкоємцi землi, яка потiм стала «вiдумерлою спадщиною», втратили змогу отримати користь вiд своїх угiдь, донедавна не могла використати їх i громада, на територiї якої знаходяться такi дiлянки. Тому що правом на отримання у власнiсть «вiдумерлого нерухомого майна» (в тому числi землi) були надiленi територiальнi громади не за мiсцем знаходження дiлянок, а за останнiм мiсцем проживання померлого. Тобто, фактично, могла скластися ситуацiя, коли керувати долею паю на Одещинi мали з Харкова чи з Вiнницi.
Створювало це складнощi i для агрокомпанiй, якi орендували землю поблизу того чи iншого села. Раптово в їх, навiть цiлком законно орендованих, масивах з’являлися «бiлi плями», адже пiдприємства-орендарi не мали законної можливостi продовжити користування такими землями i, у кращому випадку, якщо сiльська, селищна чи мiська рада змогли оформити спадщину вiдумерлою, укладали угоди з нею.
З позаминулого року ситуацiя змiнилась: тепер iнiцiювати в судовому порядку визнання спадщини вiдумерлою може i керiвництво села, де розташована дiлянка, i власник або користувач сумiжних земельних дiлянок. Втiм, зазвичай, до судiв справи про визнання спадщини вiдумерлою доходять не часто, орендарi продовжують використовувати землю та чекають майбутнього спадкоємця, фактично самовiльно захоплюючи її.
В результатi бюджети громад не отримують за «вiдумерлi» дiлянки податки, а орендарi — ризикують, обробляючи землю, оскiльки фактично працюють на чужих полях. За даними Монiторингу земельних вiдносин, який був започаткований в рамках проекту Свiтового Банку, iз 25 072 гектарiв, якi станом на 2017 рiк квалiфiкувалися як «вiдумерла» спадщина, законно орендувалися лише 12450 га. I це єдинi офiцiйнi цифри, якi є по цих землях. Загалом «вiдумерлих» дiлянок, якi використовуються «до наступної перевiрки», може бути бiльше.
Найбiльша кiлькiсть земельних дiлянок у 2017 роцi була зафiксована у Сумськiй (998 шт.), Черкаськiй (881 шт.), Полтавськiй (669 шт.), Кiровоградськiй (640 шт.), Вiнницькiй (542 шт.) областях. Найменша — у Чернiвецькiй (10 шт.), Донецькiй (20 шт.), Iвано-Франкiвськiй (22 шт.) областях.
Найбiльша загальна площа земельних дiлянок вiдумерлої спадщини у 2017 роцi — у Кiровоградськiй (3371 га), Херсонськiй (3318 га), Сумськiй (2665 га), Полтавськiй (2547 га), Черкаськiй (2384 га). Найменша площа — у Чернiвецькiй (8 га), Iвано-Франкiвськiй (26 га), Львiвськiй (35 га), Донецькiй
(81 га) областях.
Матерiали пiдготовлено за iнформацiєю Проекту «Пiдтримка реформ у сiльському господарствi та земельних вiдносинах в Українi»