За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Далекое-близкое

Одеські поети — про Шевченка

№19—20 (11363—11364) // 07 марта 2024 г.
Одеські поети — про Шевченка

Борис Нечерда

(1939—1998)

Слово про Бунтаря
В буття панів,
у бунт холопів,
в прадавні сльози та віки —
немов у воду
ехолоти,
свої занурюю думки.

Робота чорна і вогненна
пече.
Але зате щораз
мені дарується збагнення
зачаття доброго добра.

І несподівана, як спалах
вікна в нічній самотині,
Шевченкова казенна спальня
нараз одкриється мені.

Надії вижити — мізерні.
І він втікає від карет,
І під грядущі світлі зерна
планету згорблену оре.

«А цоб-цабе, мій сивий воле,
спіши, поезіє. Адже
угледів нас державний ворог —
побіг додому за ножем.

Спіши, спіши! Так буде завше.
Твори свій гнів,
як мед — бджола...»

І німбом мученика
зашморг
торкнувсь могутнього чола.

Овва! – не зашморговано слова!

І цар помацує височок:
не спиться... Спокій обмине.
І він від ласки їх височеств
навшпиньки чеше в кабінет.

Скандал! — об сходи торохкоче,
важкий, аж виляски скавчать!
По кольоровій теракоті,
повз темне олово свічад — цар!

Так що ж сірому укололо?
Від сну до ранку відцуравсь
І, вп’явши пальці у корону,
читає — чорний! —
«Кобзаря».

За всіх часів,
за всіх імперій,
відколи крутиться земля,—
як власний вирок на папері,
тиран читає «Кобзаря».

Віталій Березінський

(1937—2009)

Арешт Шевченка
А небо весни — як живе!
Дніпрові милуються води.
До берега він допливе
поромом своєї свободи.

Спіткнеться об схили Дніпра
життя, молоде і нестримне.
Якась косоока мара
у формі жандарма зустріне.

Душа не уникне ярма.
Як зашморг, давитиме окрик.
Всміхнеться поет: — Недарма
терпіть я не міг косооких.

Нащо передбачувань хист
послав йому бог, як мороку?
Ще буде і Франко-фашист
коситись на Гарсіа Лорку.

Спадковості злої секрет
тиранам носить, як отруту.
І косо бандит Піночет
погляне на Пабло Неруду.

О генії духу, невже
одвічна судилась вам драма?
І тільки за те, що на все
завжди ви дивилися прямо?

Григорій Зленко

(1934—2015)

* * *

Шалений гнів, любові щедрий дар,
Дніпровий гомін і калини кетяг,
І кобзи спів, і серце в вільнім леті —
Усе зійшлось у книзі цій «Кобзар»,

Тут гайдамаки кличуть на пожар
Й цареві згин півні вістують треті.
Козак пильнує в степовім секреті,
І стан тополі здійняли до хмар.

Судились книзі не роки — віки.
З його легкої й мудрої руки
Вона над світом незупинно лине.

Як знак добра і слави воднораз,
Та книга, що подарував Тарас, —
Велика книга сина України.

Надія Мовчан-Карпусь

Нар. 1944 р.

Світові — Кобзаря
Скресла Берегиня. Льоду діаманти
Радісно світились у руці святій.
У щасливих муках народила мати
Сина й охрестила у Дніпрі-воді.

«Що чека на тебе?
Хоч благеньку кладку
Через річку долі кине хто тобі,
Мій маленький синку,
любе ластів’ятко?» —
Крапало дощами в березневий сніг.

Матір-Україно! Піднялись вітрила.
Мов зоря знамення зігріва серця.
Світові княгиня дарувала сина —
Генія, Пророка, Світу — Кобзаря!..

Скресла Берегиня. Плюскається пісня —
Волею волає з-під важких крижин:
«Встаньте, українці, поки не запізно!
Встаньте, як Шевченко —
Батько наш і Син.

Євген Бандуренко

(1919—1972)

Люди говорили
Як умру, то поховайте
Мене на могилі...
Т. Г. Шевченко

Поховали... Тільки ж чув я —
Люди говорили —
Ніби з мертвих він воскреснув,
Ніби встав з могили.

Ковалем зробився ніби,
Став мечі кувати
3 кайданів, що встигли люди
Вже давно порвати.

Ой, кував він, ой, кував він.
Примовляв словами,
Як козацьке славне військо
Билось з ворогами.

А коли вкраїнську землю
Німці полонили,
Гнівно вдарив по кувадлу
З усієї сили.

І людей почав скликати
Темними ночами.
І на бій благословляти,
Наділять мечами.

Закликав він з ворогами
Битись до загину,
З-під фашистів визволяти
Рідну Україну.

Україно, Україно,
Дорогі могили!..
Наші люди волелюбні
Правду говорили.

Валентин Мороз

(1938—2017)

Старі дерева
Коли ішов Шевченко, ще здаля
Його усі дерева пізнавали.
І він торкав руками їм гілля,
І тихе щось уста його шептали.

Про що були оті його слова,
Ніхто вже не дізнається ніколи.
І тільки пам’ять у дерев жива,
Хоча й вона стирається поволі.

І в багатьох місцях —
стоять пеньки,
І видно в зрізі, наче на долоні,
Якраз оті, Шевченкові роки,
Що широко одклались в їхнім лоні.

Старі дерева — доля їх така —
Уже і розучились говорити...
Та сниться їм Шевченкова рука
І голос, що один-єдиний в світі...

Станіслав Стриженюк

Нар. І931 р.

Каспійський етюд
Бунтує розгніваний Каспій,
І сняться Тарасу крізь стогін
Дніпровські пороги і наспів
Сліпих кобзарів край дороги.
Від сонця хмарина займеться
Понад голубим небокраєм,
І знову Тарасу здається.
Що Умань шляхетська палає.

І знову збентежені думи
Стривожать поетові душу,
Вогнем вітровим Каракуми
Зволожені очі осушать...

Підступним законом держави
За серце, що бунтом палає,
Орел його царський двоглавий,
Немов Прометея, карає.

А море бунтує й сміється,
Пророчить в часи вечорові:
Орел з нерозкутого серця
Не вип’є бунтарської крові.

Петро Осадчук

Тарасова мати

Мати поета Катерина Якимівна Шевченко похована в саду, поряд а хатою, в якій виростав малий Тарас.

Зоря Кобзарева нам буде сіяти,
Допоки квітує земля.
Поетова мати, Тарасова мати
До нас промовляє здаля.

— Мене поховайте в саду,
біля хати,
Не хочу далеких світів,
Весною,— казала засмучена мати,—
Почую дітей і хрущів.

Нам дивиться в очі Тарасова мати,
Немовби говорить вона,—
Не можна нікому про те забувати:
Земля, як і мати, одна.

Шанує Тараса велика родина,
Вітання лунають здаля.
За сина радіє нова Україна,
Тарасова мати-земля.

Вона пам’ятає, кого народила,
Безсмертна в краю кобзарів,—
Земля — його пам’ять,
земля — його сила
і мати навіки-віків.

Надія Щербань

(1937—1977)

У меморіальному будиночку Т.Г. Шевченка

Спустився на землю задумливий вечір,
В терновій хустині зелена гора.
Заходжу в будинок... Шевченкові речі.
Сорочка, яку дарувала сестра.

І фарби, стьмянілі від сонця й від часу.
І пензель. Картини на стінах висять.
Два крісла стареньких.
В них часто Тарасу
Доводилось «Думи» подовгу співать.

Надворі журливо шумить яворина.
Частішає серця гаряче биття...
Чи марю, чи бачу: біжить Катерина,
Лишивши під тином маленьке дитя...

І журно німію в неясній тривозі.
Здається, що я дочекаюсь цей раз:
Відкривши кімнату, на світлім порозі
Всміхнеться до мене великий Тарас.

Стою я і мрію. І серцем сумую.
В будиночку тихо, як, може, ніде.
І в душу слова Кобзареві карбую,
Що поруч із нами безсмертний іде.

Дмитро Шупта

(Нар. 1938)

Хода

Допоки мелють планетарні жорна,
Здригається тьма Всесвіту німа,
Поезія Шевченка неповторна —
Без неї нас у Всесвіті нема.

Планету будять віщі звуки горна.
Скрипуча вісь орбіту їй трима.
Хода Шевченка світом непоборна —
І з нею ми у світі недарма.

Вона — у бронзі, в мармурі, в граніті
Зневажила брязк золотих монет.
Схиляються вожді і посполиті —
Хода його не визнає тенет.

Хай котить хвилі час несамовиті,
Супроти хвиль завжди іде поет.

Анатолій Глущак

(Нар. 1940 р.)

Така пора. Хисткий рубіж
Затято захищає мова:
І святотатство, і грабіж
в Соборі слова.
Тож прокляне нас білий світ,
Накличе долю окаянну, —
Якщо Шевченків «Заповіт»
В непам’ять кане…



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
10/04/2024
Мер Одеси Геннадій Труханов публічно звернувся до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Асоціації міст України, Конгресу місцевих і регіональних влад при президентові України з проханням внести зміни в законодавчі акти, які регулюють ввезення гуманітарної допомоги в Україну та її використання на період дії воєнного стану...
10/04/2024
Продление режима свободной торговли с Украиной до июня 2025 года поддержали Совет ЕС, Еврокомиссия и Европарламент...
10/04/2024
Відбулось звітне засідання наглядової ради «Агенції регіонального розвитку Одеської області», під час якої підбито підсумки минулого року та визначені перспективи на 2024 рік...
10/04/2024
Про інноваційні форми розвитку сільських територій України та їх підтримку, перспективу створення агрокластеру на території Біляївської громади та про вирощування ягідників говорили під час робочої зустрічі, яка відбулась у місті Біляївка...
Все новости



Архив номеров
апрель 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.038