Одинадцятого серпня 1997 року куля найманого вбивці назавжди зупинила першого редактора «Вечірньої Одеси», заслуженого журналіста України Бориса Федоровича Дерев’янка. І далі ми пішли без нього — з пам’яттю, вдячністю, твердим наміром зберегти газету, яку він створив...
Якщо пройтися Одесою та вдивитися в назви вулиць, то можна побачити, яким багатонаціональним було і залишається наше місто: Грецька, Єврейська, Болгарська, Запорізька, Івана Франка, Богдана Хмельницького, Італійська, Французький бульвар, Рішельєвська — названа на честь герцога де Рішельє, першого градоначальника Одеси, пам’ятник якому стоїть на Приморському бульварі як всесвітньо відома візитівка нашого міста...
Вісімнадцятого липня о 17 годині в галереї Арт-Одеса, що розташована у Літньому театрі Міського саду, відкриється фотовиставка робіт Михайла Рибака. Вона присвячена 95-річчю майстра, який, на жаль, давно пішов з життя. Але залишився величезний безцінний архів з тисяч світлин, що відобразили життя нашого краю у другій половині минулого століття...
Шістнадцятого липня 1990 року для мене назавжди залишиться днем, коли історія й особиста відповідальність злилися воєдино. Я мав честь бути серед депутатів Верховної Ради, які проголосували за Декларацію про державний суверенітет України, документ, що став підмурівком нашої незалежності. Ці рядки не є академічним аналізом, це спроба передати атмосферу того часу, пригадати людей, рішення, сумніви й надії...
Неподалік мого будинку є дитячий майданчик. Літо… Щодня на майданчику повно дітей. Бігають, кричать, катаються на гойдалці. Їхні мами сидять навколо і з побоюванням поглядають на небо. Війна…
Переді мною лежить дивом збережений вхідний квиток на захід під назвою «Свято троянд», який відбувся 4 червня 1889 року. Такі гуляння влаштовувалися щороку в червні, переважно в Олександрівському парку (нині — парк імені Т. Г. Шевченка). Завдяки старим газетам можна у подробицях дізнатися, як проходило це свято саме у тому році...
За радянських часів у газетах була рубрика «Письменник та читач». Читачі про щось запитували улюбленого письменника – і той через газету відповідав. Це сьогодні всі сидять, уткнувшись у телефони. А тоді в автобусах, тролейбусах, трамваях пасажири читали газети чи книжки. Імена письменників були у всіх на слуху...
Нещодавно відзначався День пам’яті жертв політичних репресій. Він був встановлений з метою привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології...
Усі знають про одеський іподром, який цього року святкує своє 135-річчя. Але мало хто знає про те, що на початку ХХ століття в Одесі існував ще один іподром, розташований в районі Пересипу, недалеко від вулиці Церковної. Цей іподром був створений спеціально для стрибків і проіснував лише 8 років. А було так…
Зараз я рідко буваю біля моря. Вік. Але іноді син вивозить мене до Аркадії чи на Ланжерон. Я радію крикам чайок, різким поривам солоного вітру і подовгу дивлюся на обрій, згадуючи свої плавання і людей, чиї імена колись були знаменитими. Одне із таких імен — капітан Вайсман, це людина нелегкої долі, яку знала вся морська Одеса...
