|
|
   |
Останніми роками в Україні з’явився новий шкідник — південноамериканська томатна міль. Цей шкідник помідора дуже злісний: за інтенсивністю шкоди, яку він завдає, його порівнюють з колорадським жуком на картоплі чи буряковим довгоносиком на цукристих, яким теж свого часу було дуже важко дати раду. І якщо в теплицях, на відносно невеликій території, допомагають карантинні заходи, то у відкритому грунті, особливо на присадибних ділянках, шкідник пішов вільно «гуляти» територією країни.
Південноамериканська томатна міль, як видно з самої її назви, родом із Південної Америки. Там цей шкідник відомий досить давно — з 70-х років минулого століття. А от до Європи він потрапив порівняно недавно, в 2007 році, а в 2010 році був виявлений на території України в помідорах з Іспанії та Нідерландів. Tuta absoluta поширений на півдні країни: на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині. Переважно на присадибних ділянках. Цей шкідник не завдає шкоди здоров’ю людини, але є небезпечним для сільськогосподарських рослин родини пасльонових. Наразі ця міль розповсюджена на всіх континентах.
Головними рослинами-господарями південноамериканської томатної молі є томати. Крім них, міль може пошкоджувати всі види рослин з родини пасльонових: баклажани, картоплю, перець, тютюн та дикорослі пасльонові – дурман, паслін, дереза. Цей шкідник здатний за дуже короткий термін знищити від 60% до 100% урожаю.
Гусениці Tuta absoluta пошкоджують рослини томатів протягом усього періоду вегетації, від появи сходів до достигання плодів. Харчуються вони всіма надземними органами рослин: листям, стеблами, квітками, зав’яззю і плодами. Характерною ознакою ураження є утворення на заселених органах мін, які мають вигляд плям. Усередині такої міни й перебуває гусениця, яка харчується тканинами томата. Потрапляючи на плід, гусениця проникає глибоко всередину нього і сприяє його загниванню, істотно знижуючи якість урожаю.
Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю а також садивний матеріал рослин-живителів (розсада, декоративні Solanaceae в горщиках) імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі. Для запобігання розповсюдженню такого небезпечного шкідника імпортний посадковий матеріал і плоди томатів, повинні надходити
із зон вільних від південноамериканської томатної молі.
Для своєчасного виявлення шкідника варто проводити обстеження в період вегетації і зберігання плодів томатів та інших пасльонових культур; застосовувати феромонні пастки. Важливим заходом профілактики є глибока оранка на зяб, яка практично не залишає шансів залялькованому в ґрунті шкіднику вижити у зимові морози. Через високу резистентність організму з південноамериканською томатною міллю досить важко боротись хімічними засобами захисту, тому найкращою боротьбою є все ж таки профілактика.
Ірина ЧУМАЧЕНКО. Провідний спеціаліст СФК № 6 відділу фітосанітарних заходів на кордоні