|
|
   |
Справжній медальний смерч промайнув над Україною. Золоті нагороди виграли жіноча збірна з фехтування на шаблях у складі уродженки Миколаєва Ольги Харлан, одеситок Аліни Комащук та Олени Кравацької та киянки Юлії Бакастової, а також неперевершена стрибунка у висоту Ярослава Магучих. Срібними стали виступи стрільця Сергія Куліша i гiмнаста Iллі Ковтуна. Боксер Олександр Хижняк, який виступає у ваговій категорії до 80 кг, пробився у фінал і забезпечив собі, як мінімум, срібну медаль (фінальний поєдинок відбувся 7 серпня). «Бронзи» удостоєні стрибунка у висоту Ірина Геращенко та метальник молота Михайло Кохан.
ЗIЗНАЄМОСЯ, ВСІ СВОЇ НАДІЇ одеські любителі спорту пов’язували з фехтувальницями. Тільки вони могли продовжити олімпійську медальну традицію Одеси: з кожних Ігор, починаючи з 1996 року, наші земляки поверталися з нагородами. Олена Вітриченко, Руслана Таран, Микола Мільчев, Наталія Бурдейна, Олена Говорова, Юрій Білоног, Ігор Разорьонов, Олена Хомрова, Василь Ломаченко, Юрій Чебан, Юлія Паратова, Анжеліка Терлюга — тепер цей список поповнили Олена Кравацька та Аліна Комащук (вони в 2016 роцi вже піднімалися на другий ступень п’єдесталу пошани).
Маючи у складі команди таку феноменальну шаблістку, як Ольга Харлан, її партнеркам зі збірної важливо було підтримати лідера, бо самотужки командні змагання не виграються. І одеситки (особливо Комащук) за допомогою Юлії Бакастової блискуче впоралися з поставленим завданням.
Після перемог над командами Італії (45:37) та Японії (45:32) українки у фіналі мали зустрітися з колегами з Південної Кореї. Дуель склалася драматично. Після того, як Харлан виграла стартовий поєдинок (5:3), збірна відпустила суперниць на шість уколів (14:20), проте Харлан скоротила відставання до двох балів (23:25). Тепер важливо було втримати цю різницю до останнього поєдинку Харлан. Щодо цього чудово проявила себе Комащук, яка поступилася у трьох боях лише один укол — 14:15. Гірші були справи у Бакастової (Кравацька була запасною і на доріжку не виходила) — 9:17. У підсумку перед останнім боєм Україна поступалася 3 балами — 37:40. Але що таке три бали для нестримної Харлан?! 8:2 — 45:42 на користь збірної України! Ольга свої три поєдинки завершила із загальним рахунком 22:10! Так на Олімпіаді в Парижі народилося перше українське «золото».
Вітаємо також тренерів одеських чемпіонок Олександра Васютіна та Артема Скорохода.
Перші коментарі чемпіонок Олімпійських ігор.
Ольга Харлан: «Я здобула свою шосту олімпійську медаль, але ще не збагнула це. Перша думка про те, що ми всі пережили за останні два з половиною роки. Медаль, здобута у ці складні часи, — для мене найцінніша! Я дуже вдячна своїй команді — це найкращі дівчата! Вони повірили в мене та довірили останній бій. Ми — велика команда!».
Юлія Бакастова: «Коли за твоєю спиною стоїть така команда — все можливо. Завдяки команді я повірила, що зможу все. Я заспокоїлася, прислухалася до себе, до тренера і зробила все правильно».
Аліна Комащук: «Для себе я обрала тактику: не здавайся, думай і роби, ти все зможеш! Я контролювала кожен свій крок, кожен удар. Вірила в себе і насолоджувалася фехтуванням».
Олена Кравацька: «Моя заміна — це правильне рішення тренера. Я рада, що допомогла команді на певному етапі. Потім я, на жаль, розгубилася, але команда підхопила цю естафету. Я щаслива, що все склалося саме так».
У ПЕРЕДОЛІМПІЙСЬКИХ ПРОГНОЗАХ Ярославі Магучих наперед віддавалося 1-е місце. За місяць до стартів у Парижі вона побила світовий рекорд 37-річної давності, подолавши планку на висоті 210 сантиметрів. Як позначиться на спортсменці такий викид енергії та емоцій? — хвилювалися її шанувальники, зокрема й фахівці. Хвилювання були недаремні: на Олімпіадах мало бути фаворитом, потрібно показати найкращий результат тут і зараз.
У фіналі боротьбу за нагороди вели представниці України та Австралії. Ірина Геращенко та Елеанор Паттерсон зупинилися на висоті 195 см. Такого ж результату досягли ще кілька стрибунок, проте лише Ірині та Елеанор для цього знадобилася лише одна спроба, завдяки чому обидві удостоїлися бронзових нагород. Геращенко — то приклад терплячості та послідовності в спорті. Скільки часу вона знаходилася в затінку Юлії Левченко, Ярослави Магучіх, скільки раз зупинялася в кроці чи двох від п’єдесталів чемпіонатів світу чи Європи. Й ось тепер — олімпійська «бронза». Абсолютно заслужена.
Дуель між Ярославою та Нiколою Оліслагерс продовжилась на 198-сантиметровій висоті. Для обох вона не стала перешкодою. Вирішальним виявився наступний раунд протистояння: Магучих взяла 2 метри з першої спроби, а Оліслагерс — лише з третьої. Це й стало вирішальним аргументом на користь українки, бо 2,02 метри не підкорилися обом. Є золота медаль! А рекорди битимемо на інших змаганнях.
Пiсля перемоги Ярослава зазначила, що виборювати нагороди зараз надзвичайно важливо та розповіла про подальшу мотивацію: «Далі потрібно працювати і встановлювати нові рекорди. Багато хто казав, що неможливо побити світовий рекорд 2,09 м, але я це зробила! Рекорди встановлюють для того, щоб їх бити. Тому буду намагатися стрибати все вище і вище. Я приїхала на цю Олімпіаду світовим лідером, фаворитом, тож хвилювання було мінімальне, просто хотілося насолоджуватися змаганнями. Моя тренер завжди вчила мене стрибати все з першої спроби, і сьогодні ця тактика принесла результат, адже це відіграло дуже важливу роль на шляху до «золота».
УКРАЇНСЬКІ СТРІЛКИ на Олімпіаді виступають, скажімо так, не надто вдало. Становище дещо вирівняв Сергій Куліш. У стрільбі з пневматичної гвинтівки із трьох положень із 50 метрів він у кваліфікації показав третій результат, а у фіналі став другим. Срібний призер поділився своїми враженнями: «Зараз емоції переповнюють. Так завжди після якоїсь медалі, це завжди так. Навіть важко якось розповісти, які це емоції, бо вони зашкалюють. Як вдалося тримати концентрацію? Це розмова з собою, це важко. У нас такий вид спорту — більш технічний та статичний. Але якось вдалося — це не перший раз, тож досвід є. Я повністю задоволений результатом. Все склалося так, як хотів: і робота, й фінальний результат. І ця медаль — вона українська! Я українець, і вона належить нашій країні».
ЩЕ ОДНУ БРОНЗОВУ МЕДАЛЬ приніс Україні метальник молота Михайло Кохан. 23-річний молотобоєць послав снаряд на позначку 79,39 м. Далі кинули молот лише канадець Ітон Кацберг (84,12) та угорець Хелас Бенце (79,97).
МОЖНА ПРИВIТАТИ З НАГОРОДОЮ і боксера Олександра Хижняка, який у 1/2 фіналу вагової категорії до 80 кг з рахунком 3:2 зламав опір дворазового олімпійського чемпіона Арлена Лопеса з Куби. Таким чином, як мінімум, забезпечено «срібло». Але ми сподіваємося на більше: 7 серпня у фінальному бою з чинним чемпіоном світу Нурбеком Оралбаєм із Казахстану вирішилась доля золотої медалі.
НАСТУПНОГО ДНЯ медальну естафету підхопив гімнаст Ілля Ковтун. Його оцінка за виступ на паралельних брусах склала 15,500 бала, що принесло спортсмену срібну нагороду. Можна сказати, що справедливість перемогла. У командних змаганнях збірна України на чолі з Ковтуном посіла 5-е місце, у багатоборстві та у вільних вправах Артем був четвертим. І ось, нарешті, п’єдестал!
Коментар срібного призера: «Перед виступом не дуже хвилювався, просто вийшов і зробив все, що міг. Мав певні побоювання тільки через перший стартовий номер. Традиційно судді придивляються до перших номерів і притримують оцінки. Але, як бачимо, це не вплинуло на кінцевий результат. Я задоволений, тренер задоволений, всі дуже задоволені. Я добре виконав комбінацію, звичайно, можна було трішечки краще, але результат гарний. Після повернення пройду обстеження, адже нога ще трішки турбує. Відпочинку як такого не буде, буду тренуватися і займатися реабілітацією свого тіла, адже ми працювали на максимумі. А далі з тренером вже робитимемо приціл на наступну Олімпіаду. З нового року будуть змінюватися правила, відбудеться перехід з десяти елементів на вісім, вправи стануть складнішими, а гімнастика цікавішою. Тому ми будемо підлаштовуватися та ускладнювати свої програми».
ЗАВЕРШИЛА ВИСТУПИ наша єдина представниця стендової стрілянини Ірина Маловичко. Вибивши 113 очок, одеситка посіла 24-е місце серед 29 учасниць.
Юхим ОЧЕРЕТЬКО