|
|
   |
Новий рік у перші ж дні ознаменувався феєричними явищами в космосі. Напередодні Нового року на Сонці відзначалися потужні спалахи, що супроводжувалися викидами хмар плазми, які рухалися до Землі один за одним. У результаті 1 січня відбулася велика магнітна буря, яка прикрасила атмосферу Землі яскравими полярними сяйвами. Продовження цієї бурі було 4 січня, але воно вже було набагато слабшим.
У 2025 році будуть два сонячні і два місячні затемнення. Ці явища ходять, якщо можна так сказати, «парами». Місячні затемнення відбуваються в дні повного місяця, за якими в дні молодиків йдуть сонячні затемнення. Часто це емоційно називають «коридором затемнень», але це не астрономічний термін.
Цього року наймальовничішими будуть саме повні тіньові місячні затемнення. Вони відбудуться 14 березня та 7 вересня. Місяць, потрапляючи в тінь Землі, набуває червоного кольору. Усі фази затемнення 14 березня спостерігатимуться у Північній та Південній Америці. Також затемнення буде видно з Європи, більшої частини Азії, Австралії, Африки, всієї Північної та Південної Америки, Тихого та Атлантичного океанів, Арктики та Антарктиди. Побачити це затемнення можна буде і на заході України перед сходом Сонця. Друге місячне затемнення 7 вересня матимуть змогу побачити жителі Азії, Австралії, східної Африки. Це місячне затемнення буде видно і в Одесі.
Обидва сонячні затемнення 29 березня і 21 вересня будуть частковими. Це означає, що Місяць не повністю закриє Сонце. І таких мальовничих ефектів, як діамантове кільце, червоний обідок хромосфери та гарна сонячна корона, побачити не вдасться. Окремі фази затемнення можна буде спостерігати у північно-західній частині України.
Любителям «зіркових дощів» повідомляємо повний розклад метеорних потоків, що їх викликають. Ліриди — 21–22 квітня, Акваріди — 5–6 травня, Дельта-Акваріди (південні) — 30–31 липня, Персеїди — 11–12 серпня, Оріоніди — 20–21 жовтня, Леоніди — 17–18 листопада, Гемініди — 13–14 грудня, Урсіди — 22–23 грудня. Отже, якщо хочете загадати заповітне бажання, можете це зробити, побачивши зірку, що падає.
Слід зазначити, що більшість метеорних потоків є частинками хвостів комет, що пролітали поблизу Сонця. Чергова комета АТЛАС, виявлена автоматичною системою спостереження піднебіння під такою ж назвою, має пролетіти поблизу Сонця 13 січня. Якщо кометі вдасться витримати близький проліт поблизу Сонця, вона зможе прикрасити небо красивим хвостом. Щоправда, побачити його можна буде лише у Південній півкулі. У Північній півкулі його буде видно перед світанком.
Рік, що настав, відзначений як рік протистояння Марса. 12 січня Марс опиниться на мінімальній відстані від Землі, а 16 січня буде його протистояння із Сонцем. Цими днями Марс стане яскравим об’єктом на зоряному небі. Протистояння Марса відбуваються кожні два роки, і в майбутньому саме в ці періоди до Марса стартуватимуть космічні місії найкоротшою траєкторією.
Окрасою зоряного неба є численні зближення Місяця з планетами та зближення яскравих планет на небі. 21 січня та 28 лютого у вечірній час на небі одночасно можна буде побачити парад планет, коли всі планети можна побачити одночасно!
Не менш цікавими будуть цього року знаменні астрономічні ювілеї. Наведемо їх вражаючий список.
1 січня виповнилося 100 років, як американський астроном Едвін Хаббл повідомив про відкриття Всесвіту галактик.
7 січня виповнилося 415 років відкриттю Галілеєм чотирьох головних супутників Юпітера.
18 лютого — 95 років, як американський астроном К. Томбо відкрив Плутон.
6 квітня виповнюється 145 років від дня народження академіка Олександра Яковича Орлова, фундатора науки геодинаміки. З 1913 до 1934 року він був директором Одеської астрономічної обсерваторії. День народження вченого буде відзначений в Одесі спільною онлайн-конференцією астрономів України.
24 квітня виповнюється 35 років запуску космічного телескопа Хаббл.
7 травня, 100 років тому, розпочав роботу перший у світі планетарій у музеї міста Мюнхен.
2 листопада виповниться 25 років роботи Міжнародної космічної станції в пілотованому режимі.
25 листопада, 110 років тому, було опубліковано загальну теорію відносності Альберта Ейнштейна.
Про майбутні космічні польоти до Місяця, астероїди і про польоти на навколоземних орбітах розповімо в наступних випусках новин науки.
Кожна з астрономічних та космічних подій докладно висвітлюватиметься у програмі Одеського планетарію. Запрошуємо приходити на великі програми щосуботи протягом усього року. Програма роботи планетарію в інтернеті:
https://www.facebook.com/planetarium.odessa
https://www.instagram.com/planetarium_odessa
Запис на відвідування за тел.: (098) 328-70-11, (093) 005-61-87.
Михайло Рябов. Голова Одеського астрономічного товариства