|
|
   |
«Катання на електросамокатах буде доступне тільки з дозволу ТЦК», — прочитали ми 21 червня 2024 року в телеграм-каналі пост з посиланням на Міністерство оборони та скріншот програми Bolt. Насправді такої ухвали не існує. Перед орендою електросамокату користувачів лише просять вказати їхній вік.
Як розпізнавати фейки в Інтернеті, ми розповімо в цій статті.
Війна внесла свої корективи до інформаційного простору України. Провідну роль почали грати соціальні мережі, які швидко поширюють оперативну інформацію. Згідно з дослідженням Українського інституту медіа та комунікації (https://www.jta.com.ua/wp-content/uploads/2023/02/Telegram-Channels-2023.pdf) кількість користувачів Telegram-каналів збільшилася вдвічі. Читачів цікавлять теми про бойові дії, запуски ракет, дронів, відключення електроенергії, політичні події в Україні, за кордоном. Але нерідко у новинах Telegram-каналів з’являється хибна, сфабрикована інформація, яку необхідно перевіряти. Телеграм-канали користуються методами накрутки підписників, створюють фейки для розкручування каналу. Тому важливо підвищувати рівень критичного мислення та медіаграмотності населення.
На відміну від анонімних телеграм-каналів та блогерів медіа мають дотримуватись журналістських стандартів. Новини перевіряються або готуються коментарі фахівців. І читач одержує великий обсяг достовірної інформації. Також читачі можуть звернутися до редакції із питаннями для підтвердження інформації із соцмереж.
Так, до нас звернулися читачі, їх цікавила інформація про розсилання повісток у «Дії». Насправді, це фейк, котрий поширювали ще в грудні 2023 року. Тоді Житомирський ТЦК повідомив про те, що в мережі поширюються фейкові скриншоти повісток у «Дії» (https://www.zhitomir.info/news_218410.html). Житомирський обласний ТЦК та СП, як будь-який інший ТЦК, не використовує «Дію» для оповіщення громадян.
Ще один пост telegram-каналів викликав здивування: нібито музиканти Київського симфонічного оркестру «втікли від мобілізації» шляхом того, що виїхали на фестиваль, та не повернулися. Як коментує старша аналітикиня VoxCheck Аліна Тропиніна, це класичний приклад маніпуляції. Оркестр на момент початку повномасштабного вторгнення вже перебував на гастролях в Німеччині. Українська влада закликала музикантів продовжувати гастролі, щоб представляти Україну за кордоном. Ніхто нізвідки не тікав. Спекуляцій зазнала новина Deuche Welle про те, що український колектив запросила німецька компанія Monheimer Kulturwerke, яка організовує культурні заходи. У рамках програми на 3 роки заплановано регулярні концерти, майстер-класи та спільні проєкти у місті Монхайм-на-Рейні.
Тобто ми бачимо, що новина про перебування оркестру в Німеччині реальна, однак їй навмисно додано негативного контексту, котрого насправді не існує. За словами експертки, саме тому люди сприймають на віру маніпулятивні повідомлення — бо в їхній основі лежить правда. Тут у пригоді стануть питання: «Як автор зробив подібний висновок?», «Чи об’єктивно автор подає інформацію?».
Читачка Христина К. звернулася з питанням щодо заборони використання кондиціонерів у приватних установах, про що написали деякі телеграм-канали. Однак ця інформація також виявилася фейком. На приватні компанії такої заборони не накладено. Інформація про те, що «Кабінет міністрів ухвалив розпорядження про забезпечення всіма органами державної влади зменшення споживання електроенергії в період до 31 грудня 2024 року» (https://www.kmu.gov.ua/news/pered-usima-orhanamy-derzhavnoi-vlady-postavlene-zavdannia-zmenshyty-spozhyvannia-elektroenerhii-premier-ministr), була переорієнтована із державних установ на приватні. Хоча про приватні підприємства у розпорядженні не йшлося.
Як бачимо, щодня ми стикаємося з фейками в соцмережах. Навіщо ж запускається така інформація?
Психолог Олена Філатова вважає, що такі повідомлення використовуються не для того, щоб інформувати людей про події. А щоб нав’язати думку, змінити їхній світогляд, перетягнути на свій бік у психологічному плані. Такі пости викликають обурення, емоцію, розгойдують довіру та впевненість у завтрашні дні. Вони більше довіряють формі, не сприймаючи критично сутність. Маніпулятори поєднують факти та помилкові коментарі, спотворюючи всю інформаційну картину. Відбувається актуалізація та легалізація різних явищ та подій.Тому важливо розвивати у собі самокритичність сприйняття інформації. І довіряти лише перевіреним джерелам.
У фактчекінгу є свої методи розслідування. Щоб бути медіаграмотним, основне, що вам потрібно, — критичне мислення. Насамперед, звертаємо увагу на факт. Він має бути підтверджений свідченнями. До факту можна відноситися по-різному. Але реальність одна. Як кажуть, із фактами не посперечаєшся. Тому насамперед шукаємо першоджерело або звертаємося ще до кількох незалежних джерел. Корисно запитати протилежну сторону, яка також залучена до події.
І ще один важливий інструмент — контроль емоцій. Читачі починають нервувати, розганяючи паніку і не намагаючись розібратися в ситуації. Тим самим розкручують фейкову «гарячу» новину.
Розпізнаванню фейків допоможуть інтернет-сервіси. Існує проста перевірка заголовка, тексту або цитат через пошукову систему Google. Зображення перевіряються сервісами Google images або TinEye. На всеукраїнському рівні працюють сайти, які перевіряють інформацію: Factcheck, Slovoidilo, VoxCheck, StopFake.
Для перевірки фактів також призначено спеціалізовані проєкти Storyful.com, FactCheck.org, PolitiFact.com або The Fact Checker, створений редакцією Washington Post.
Ми запитали в Аліни Тропиніної, як читачу сформувати своєрідний «фільтр» на розпізнавання фейків. Ось що вона порадила:
* У будь-якій незрозумілій ситуації шукайте першоджерело! Саме воно дозволить вам визначити, чи є в тексті маніпуляція або ж і відверта брехня. Загалом спробуйте мінімізувати у своєму інформаційному просторі присутність сумнівних, анонімних, не верифікованих джерел та додайте офіційні джерела інформації: сайти та соцмережі міністерств, місцевих органів влади та військових адміністрацій. Оберіть для себе перелік якісних українських медіа з гарною репутацією.
* Якщо ж перед вами матеріал незнайомого вам медіа чи пост у соціальних мережах, починайте з заголовка: чи відповідає він змісту новини? Чи навпаки, намагається вивести вас на емоції? Якщо у заголовку є емоційно забарвлені слова, заклики до дії та вигуки: «це мають знати усі», «ШОК», «Сенсація!!!!» — це може бути ознакою фейку. Однак це не привід зупиняти перевірку, потрібно проаналізувати й інші деталі.
* Наступна зупинка — автор статті. Відсутність автора є ще одним маркером того, що перед вами якщо не фейк, то неякісний матеріал. А це — потенційне джерело маніпуляцій. Якщо є фото автора чи його коротка біографія, можна спробувати перевірити факти з неї, а оригінальність фото перевірити за допомогою зворотного пошуку. Якщо це блогер чи телеграм-канал, також доречним буде пошукати, що про них відомо. Можливо, ви побачите, що їх до цього вже помічали за поширенням дезінформації.
* Перевіряйте дати. Відсутність дат теж є ознакою фейку. Ба більше, дата має бути актуальною. Іноді маніпуляція може полягати в тому, що вам намагаються надати застарілу інформацію під виглядом актуальної.
* Якщо у тексті є фото чи відео, перевірте їх за допомогою зворотного пошуку. Можна скористатись сервісом fotoforensics.com. Цей сервіс показує, які частини фото однорідні, а які значно відрізняються. А отже, найімовірніше, були відредаговані. Тобто, ви зможете побачити об’єкти, що додали або домалювали до основного фото. І звісно, звертайте увагу на будь-які деталі: світло, погодні умови, елементи інтер’єру, риси обличчя, кількість пальців на руках — усе це може видати підробку чи маніпуляцію з візуальним контентом.
* Проаналізуйте сам зміст статті чи повідомлення, перевірте усі факти, цифри та свідчення.
* Доречним також буде подивитись, чи писали про це інші медіа чи блогери. Якщо новина існує у єдиному екземплярі, при цьому подається як «сенсаційна», і ви розумієте, що подібна інформація, якби була правдою, точно набула б розголосу — усі пункти вище точно обов’язкові до виконання. Бо це одна з ключових ознак фейку. Однак в усіх правилах є виключення, тому цей пункт і розташований унизу, бо нехтувати перевіркою змісту не варто.
Загалом якщо заголовок видається вам маніпулятивним, а зміст статті викликає сумнів — не поширюйте цю новину. Те ж саме стосується і постів у соцмережах. Краще поділіться результатами перевірки, якщо пошук та аналіз першоджерела приведуть до висновку, що перед вами — фейк. Або ж зверніться до редакції газети, котру читаєте, — як зробили герої цього матеріалу.
Варто пам’ятати, що поширення інформації в соцмережах неконтрольоване та стихійне. Тому від нас самих залежить наша інформаційна безпека, незалежність від впливів для правильного прийняття рішень у наш час.
Інна ІЩУК