|
Тригодинну зустріч з близькими українських захисників і захисниць, які перебувають у ворожому полоні чи зникли безвісти, провів на початку тижня в Одесі Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Після її закінчення омбудсман поспілкувався з журналістами.
— Дуже непроста, емоційна зустріч, до якої долучилися понад 400 осіб, — зазначив Дмитро Лубінець, коментуючи розмову, що відбулася. — Родичи порушили такі проблемні питання: комунікації з військовими частинами та окремими держорганами, пошук зниклих безвісти оборонців України, проведення ДНК-експертизи, зміни до законодавства щодо виплат родинам воїнів, які перебувають у полоні або зникли безвісти. Звучали питання щодо падіння літака ІЛ-76, звернення до міжнародних організацій. Під час зустрічі родини полонених порушили тему листування, і їм дали роз’яснення: працівники офісу омбудсмана з працівниками офісу російської уповноваженої з прав людини обмінюються листами військовополонених. А на запитання щодо підтвердження факту полону відповіли: повертаємо і підтверджених, і тих, хто вважався зниклими безвісти.
Працівники офісу омбудсмана і всіх структур, дотичних до теми зустрічі, поспілкувались з рідними полонених і зниклих безвісти індивідуально, зібрали їх особисті звернення.
За словами Дмитра Лубінця, наразі трохи легше стало з поверненням найбільш важких категорій військовополонених — засуджених військових, тих, хто більше двох років у полоні, жінок. 57 обмінів полоненими вже відбулися. За його словами, допомагають у цьому процесі Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Туреччина, Ватикан і «низка країн, які не хочуть про себе говорити, але допомагають».
Дмитро Лубінець зауважив, що на зустрічі вкотре були відсутні представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), до яких у родин полонених були питання, зокрема щодо відвідування українських військовополонених у РФ.
— Я, мабуть, один з найбільших критиків цієї організації, яка, на жаль для нас, має монопольне право на доступ до військовополонених, контроль вимог Женевської конвенції, але не виконує свій мандат в РФ, — сказав омбудсман. — В Україні представники МКЧХ мають доступ до спеціально створених таборів для російських військовополонених, а в РФ для них все зачинено. В МКЧХ не хочуть визнавати, що росіяни порушують Женевську конвенцію. Навіть коли росіяни прицільним артилерійським обстрілом зруйнували гуманітарний конвой комітету в Донецькій області і вбили трьох працівників, не було жодного коментаря. І засудження. Мабуть МКЧХ має піти в історію, а нам слід створити іншу організацію з іншим розумінням місії.
На запитання «Вечірньої Одеси» — чи можна в такому разі не підтримувати внесками цю неефективну інституцію — Дмитро Лубінець відповів:
— Ви праві щодо внесків! Я розпочав процедуру інформування найбільших донорів МКЧХ (38% загального бюджету складають внески США). Всім країнам, які допомагають Україні, пропоную перенаправляти кошти на гуманітарні проєкти національного товариства Червоного Хреста.
Журналісти попросили омбудсмана прокоментувати конфлікти між населенням і працівниками ТЦК. Дмитро Лубінець зазначив, що звернення до нього з цього приводу є, але не завжди це означає порушення прав.
— В числі тих областей, де найбільше звернень щодо дій ТЦК, — Закарпатська і Одеська, у той же час є регіони, де про порушення не йдеться.
Чи є скарги на дії ТЦК в регіональне представництво Уповноваженого ВР України з прав людини? За словами представниці омбудсмана в Одеській області Марії Попової, немає.
— Факти порушень виявляємо в результаті постійного моніторингу соціальних мереж і реагуємо в рамках своїх повноважень, як, наприклад, у випадку мобілізації 14-річного хлопця з Ізмаїльського району — оперативно втрутилися, з хлопцем все наразі нормально.
Дора Дукова