|
|
   |
До 20 листопада продовжується прийом літературних робіт на поетичний фестиваль-конкурс «Нова Одіссея», інформаційним партнером якого виступає газета «Вечерняя Одесса».
Нагадаємо, що взяти участь у творчому змаганні можуть діти віком від 6 до 17 років. А вигадали поетичний фестиваль-конкурс поет Ілля Камінський (США) та Офіс «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО», підтримали ідею Центральна бібліотечна система для дітей м. Одеси та секція дитячої літератури Одеської організації Національної спілки письменників України.
Також наша газета розповідала, що «Нова Одіссея» дала старт ще одному проєкту — літературній студії «Літера». Тож після завершення поетичного фестивалю-конкурсу юні поети не розлучаться один з одним, а продовжать спілкування на постійному творчому майданчику.
Відмінною рисою занять у «Літері» є включення до програми пізнавальних екскурсій. Нові емоції та враження — це той життєдайний ґрунт, на якому ростуть вірші. Першим таким великим «виходом у світ» для студійців та учасників конкурсу стало відвідування зоопарку (номер «Вечерней Одесси» за 26 жовтня). А днями юні поети були гостями Одеської астрономічної обсерваторії, що знаходиться в парку імені Шевченка. Екскурсію для них проводив голова Одеського астрономічного товариства Михайло Рябов.
Діти були в захваті від спілкування із безкрайнім космічним простором. У цьому зізналася одна з учасниць конкурсу, Тетяна Семенюта. В обсерваторію дівчинка прийшла з мамою Оленою, яка висловила щиру вдячність за те, як зустрічали юних поетів, скільки уваги їм приділили, як багато цікавого розповіли. А ще один учасник конкурсу, учень 11-го класу Микита Іванов зізнався, що в обсерваторії ніколи не був. І найбільше враження на нього справив знаменитий телескоп, завдяки якому він побачив зоряне небо.
Не приховувала емоцій відома одеська поетеса Влада Іллінська. Вона так написала у Фейсбуці: «Дві години повного занурювання у глибини Всесвіту... Ми мандрували у майбутнє та повертались у минуле, дивились на Одесу із космосу і зустрічали світанок на екваторі. Ми узнали, що темної матерії набагато більше, ніж осяжного сучасною оптикою зоряного простору. Її настільки багато, що вона просочилася у приміщення та збігла на подвір’я у вигляді чорного кота. А ще виявилось, що зірки можна порахувати, ви знали про це?».
Найближчої неділі — нова творча зустріч. Тепер побачення студійцям призначає художник Кирило Куленко. У галереї «Діалоги» він покаже роботи, створені за допомогою штучного інтелекту, а також запропонує подискутувати на тему конкуренції між людською уявою та штучним інтелектом. Про цю творчу екскурсію газета обов’язково розповість.
Ну і продовжуємо представляти учасників літературної студії «Літера», які також беруть участь у поетичному конкурсі-фестивалі «Нова Одіссея».
Олександра Швед, 17 років:
— Мій псевдонім — «Сашенька-чаїнка». Його придумала моя мама через те, що я занадто сильно люблю чай. Раніше, коли ми жили в Херсоні, у нас навіть була традиція пити чай кожен вечір після важкого робочого дня і спілкуватись одне з одним. Але після того, як наше рідне місто було окуповане, на жаль, нам довелось переїхати в Одесу, і ця традиція перервалась. Проте саме тут, мені здається, мій талант створювати вірші розкрився по-новому: до цього я лише писала книги і оповідання, а через смуток, який охопив мене з переїздом, слова почали складатись в рядки самостійно. Я писала дуже багато і на різних мовах: найбільше мені подобалося створювати їх англійською, оскільки так я могла зберегти якусь таємницю своєї рими; українською мої вірші видаються більш чесними і щирими, в них я розкриваюся до кінця.
Михайло Куцак, 14 років:
— Я почав писати, й не тільки вірші, а й узагалі, для того, щоб дати вихід думкам. Зараз я пишу для того, аби створити новий світ, нові думки та, як у літописі чи автобіографії, закарбувати враження від свого життя. Поезія для мене — це спосіб засвідчити власне існування, проте не для майбутнього, а, скоріше за все, для себе.
Михайло Соловей, 13 років:
— Я навчаюся в Одеському ліцеї «Маріїнський» Одеської міської ради у 8-му класі. Серед моїх захоплень є вивчення мов та розвиток новітніх технологій. Взяти участь у конкурсі мене надихнула вчителька української мови та літератури ліцею Лідія Іванівна Просенюк. Я вважаю, що не можна бути байдужим у такий складний період, який переживає наша країна, у час російської агресії проти українського народу. Тому хочеться поділитися своєю думкою, висловити почуття на папері, щоб допомогти людям у важку хвилину й зробити своїх співвітчизників трохи щасливішими. Я щиро бажаю всім мирного неба над головою! Слава Україні!
Ксенія Береза, 14 років:
— З самого свого народження я живу в прекрасному, великому приморському місті Одеса. Я люблю писати вірші, також нещодавно я закінчила писати книгу, якій, на превеликий жаль, мені поки що не вдалося ніде знайти місця. Я вивчаю французьку та поглиблено займаюсь математикою. Наука для мене — все, хоча раніше я ніколи не визнавала її цінності у житті. Я люблю читати, особливо наукову літературу та складні романи, тому сподіваюся участю у цьому конкурсі внести свій дуже скромний внесок у цей вузький напрям незбагненної своєю величчю художньої літератури.
Підготував Олег СТАНІСЛАВОВ