Трійця — це одне з найбільших свят не лише в церковному календарі, а й у народному. Воно належить до так званих двунадесятих, тобто дванадцяти найважливіших у церкві. Дата Трійці змінюється щороку, але її неважко обчислити: щороку свято відзначають через 50 днів після Великодня, у неділю. Великдень 2026 — 12 квітня, а Трійця настане 31 травня. На наступний день, 1 червня, відзначається День Святого Духа — також важливе свято для християн.

В цей день ми згадуємо євангельську подію зішестя Святого Духа на апостолів. Вони заговорили на всіх відомих мовах і охрестили кілька тисяч людей. Фактично ці люди і склали основу новонародженої Церкви Христової. Цей день також нагадує нам про святу Трійцю — трьох відомих проявах Всевишнього — у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа.

До свята Трійці храми і оселі традиційно прикрашають зеленню: розкладають свіжоскошену траву, ставлять весняні квіти — вони символізують життя, оновлення та силу природи.

Напередодні, у суботу — Батьківсь-ка поминальна субота. Вона дуже важлива. У Троїцьку поминальну суботу ми вшановуємо, зокрема, і тих, хто складає Церкву Христову вже в загробному світі. Тому що Церква Христова — це не тільки ті люди, які живуть на Землі, а й ті християни, які перетнули межу вічності і зараз перебувають або в Царстві Небесному, або у вічних муках. Для Бога мертвих немає, для нього всі живі. Саме тому ми й згадуємо померлих, бо між Церквою, яка існує на Землі, і тією, що у вічності міцний зв’язок.

Зазвичай у Троїцьку батьківську суботу богослужіння проходить таким чином. Напередодні, ввечері у п’ятницю, служиться «парастас»: священно-служитель на середині храму читає заупокійну 17-ту кафізму Псалтирі поєднану з єктеніями за померлих. Читаються записочки з іменами ваших померлих рідних і підноситься молитва за всіх від нині і до віка спочилих православних християн. У саму суботу служиться Літургія, у яку вставляється також заупокійна сугуба єктенія. А після Божественної літургії служиться панахида (слово означає у переклад з грецької «всенічне бдіння»; раніше у древності перші християни молилися вночі через небезпеку бути страченими римською владою).

На саме свято Трійці ми обов’язково йдемо до храмів, щоби прийняти святе причастя і помолитися. Після Божественної літургії відразу починається вечірня, з чином читання колінопреклонних молитов. Тому що від Воскре-сіння Христового за правилами ми під час соборних молитов не приклоняємо колін, а молимося, стоячи. І лише після читання цих молитов ми вже включаємо колінопреклонні молитви.

Ця служба довга, десь до чотирьох годин. Тому треба запастись терпінням, адже терпінням ми рятуємо наші душі.