Рік тому, 14 травня 2025 р., пішов з життя видатний вчений-хімік, академік НАН України Герберт Леонович Камалов. Наукова громадськість, колеги та учні втратили талановитого дослідника, мудрого наставника, людину високої культури, тонкого гумору та широкої ерудиції.
Г. Л. Камалов народився 8 червня 1940 р. в м. Баку у сім’ї заступника наркому комунального господарства Азербайджану. Його батько добровільно пішов на фронт і загинув під Курськом у 1943 р.
Усе життя Герберта Камалова тісно пов’язане з Одесою. Після закінчення у 1958 році середньої школи із золотою медаллю він вступив на хімічний факультет Одеського державного університету імені І.І. Мечникова, а у 1963 р. одержав диплом з відзнакою. Праця на кафедрі органічної хімії з 1963-го до 1978 року була вельми плідною. Камалов пройшов шлях від асистента до професора та заступника завідувача кафедрою. У 1969 році під керівництвом О.В. Богатського він захистив кандидатську, а у 1980 році — докторську дисертації. З 1978-го по 2025 рік Герберт Камалов був завідувачем відділом каталізу Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України. У 1992 році йому було присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», у 1995 р. — обрано членом-кореспондентом, а у 2009 р. — академіком НАН України.
Г.Л. Камалов зробив помітний внесок у розвиток різних аспектів каталітичного органічного синтезу, супрамолекулярної хімії та проблеми «Структура — реакційна здатність органічних, координаційних та металоорганічних сполук». У 2003 р. за цикл праць «Каталіз. Кластерні підходи, механізми гетерогенного та гомогенного каталізу» Герберту Леоновичу, у складі авторського колективу, було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.
Г.Л. Камалов — автор понад 600 наукових праць та 38 винаходів. Він був керівником 24 кандидатів та консультантом 3 докторів наук. Серед його учнів — академік НАН України, два лауреати Державної премії України з науки і техніки. За плідну педагогічну та наукову діяльність Герберта Леоновича було нагороджено відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», пам’ятною відзнакою НАН України на честь 100-річчя Національної академії наук України.
З 1990 р. Г.Л. Камалов був членом Одеського товариства вірменської культури, головою Ради Асоціації національно-просвітницьких товариств Одеси та Одеської області.
Світла пам’ять Герберту Леоновичу Камалову — справжньому одеситу, що створив чудову родину з добрими патріотичними традиціями, людині дивовижної чарівності, інтелекту та щедрого серця.
Тетяна СІДЕЛЬНИКОВА.
Старший науковий співробітник, кандидат хімічних наук Фізико-хімічного інституту
ім. О. В. Богатського
НАН України.
Віктор КУЗЬМІН.
Директор Фізико-хімічного інституту
ім. О. В. Богатського
НАН України.