Міжнародний проєкт «Поезія в містах літератури ЮНЕСКО», який реалізує офіс «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО», продовжує об’єднувати міста, мови й людські голоси через поезію. Цього року до проєкту долучилися учні 8—11 класів одеського ліцею «Інтелект».
Школярі відгукнулися на вірші юних японських поетес із міста Окаяма — вихованок дитячого будинку MISONO Kodomo-no-Ie, учениць 1—5 класів. Ці тексти стали частиною великого поетичного діалогу між Одесою та Окаямою, двома містами літератури ЮНЕСКО, де дитяче слово виявилося особливо тонким і сильним способом взаєморозуміння.
Учні ліцею «Інтелект» підготували відеозаписи читання віршів англійською мовою, створили ілюстрації до творів японських авторок, записали відеопривітання та музичне звернення, а також написали власні коментарі й відгуки. Так проєкт вийшов за межі звичайного знайомства з поезією: для одеських школярів це стало досвідом уважного читання, співпереживання і творчої відповіді на тексти молодших дітей з іншої країни.
Особливо зворушливою стала реакція самих юних поетес із MISONO Kodomo-no-Ie на участь одеських школярів. Коли дівчата дізналися, що учні ліцею «Інтелект» прочитали їхні вірші, проілюстрували їх і написали свої відгуки, вони почали жваво цікавитися дітьми з України: чи перебувають вони зараз у безпеці, чи будуть вони в безпеці завтра. Дівчата з дитячого будинку вирішили щовечора молитися за дітей в Україні.
Цей відгук має особливе значення. Дівчинки MISONO Kodomo-no-Ie самі живуть у непростих обставинах, але, дізнавшись про дітей, яких вони ніколи не зустрічали особисто і які перебувають у ще важчій ситуації, вони виявили справжнє співчуття. Так поезія стала не лише формою мистецького спілкування, а й простором людської близькості, турботи й відповідальності.
Вірші вихованок MISONO Kodomo-no-Ie вражають щирістю, образністю та особливою дитячою здатністю бачити велике у простому: у хмарах, воді, тваринах, маленьких повсякденних подіях. Саме ця безпосередність викликала живий відгук в одеських учнів. Через читання, малюнок, музику, відеопривітання і власні роздуми вони вступили у справжній діалог з авторками — не формальний, а особистий і емоційний.
Проєкт також має важливий освітній вимір. Участь ліцеїстів стала можливістю практикувати англійську мову, розвивати навички публічного читання, художнього аналізу, візуальної інтерпретації, самопрезентації та міжкультурної комунікації.
Але найголовніше — школярі відчули, що література не обмежується сторінкою книжки чи шкільною програмою. Вона може ставати мостом між дітьми з різних країн, між Одесою та Окаямою, між особистим досвідом і спільним людським почуттям.
Проєкт «Поезія в містах літератури ЮНЕСКО» спрямований на створення живого простору спілкування між містами літератури: через голоси поетів, переклади, авторські читання, освітні ініціативи й сучасні технології, зокрема доповнену реальність. Завдяки таким ініціативам поезія стає не лише предметом читання, а й способом почути іншу людину — її мову, інтонацію, уяву та внутрішній світ.
Особливу роль у реалізації цієї частини проєкту відіграла вчителька англійської мови та кураторка проєкту від ліцею «Інтелект» Тетяна Ратькіна, яка підтримала ініціативу й допомогла учням долучитися до роботи з поетичними текстами.
Один із учасників проєкту, учень 9 класу одеського ліцею «Інтелект» і, до речі, лауреат поетичного конкурсу «Нова Одіссея», Данило Павлюк, вирішив не обирати один вірш, а відгукнутися на всі тексти юних поетес із Окаями. Його коментар став дуже точним свідченням того, як підлітки сприймають мистецтво — чесно, уважно й без штучних бар’єрів між різними мовами та культурами.
Коли мені вперше показали ці вірші, я не міг обрати один для роботи. У кожному з них є щось, що робить його справді унікальним і прекрасним: чи то мова, чи творчість, чи глибокий зміст, прихований в окремих рядках. Саме тому я вирішив прокоментувати всі вірші й намалювати до них прості ілюстрації.
Мистецтво — це спосіб виражати почуття в найрізноманітніших формах. Це може бути живопис, фотографія, музика, танець і багато іншого. Якщо виходити з такого розуміння, не існує поганого твору мистецтва. Люди можуть оцінювати його за використаною технікою, палітрою кольорів, словниковим запасом і кліше, якістю відеоефектів… Але якщо твір справді оригінальний і викликає в людині певне почуття, його жодним чином не можна вважати поганим.
Я теж певною мірою митець: я сам пишу вірші. Роблю це доволі рідко, і вони не ідеальні, але з чим мої роботи справляються непогано — вони змушують людей щось відчути. Ваші вірші також це роблять. Людина може не знати складних слів або не завжди обирати точні метафори, але вона ніколи не повинна здаватися, якщо справді хоче чогось досягти: практика веде до майстерності.
Мені дуже сподобалося брати участь у цьому проєкті. Нам усім було цікаво долучитися до нього. Дякую вам і людям, які поєднали нас, за таку можливість!
Участь учнів ліцею «Інтелект» показала, наскільки важливим може бути дитяче й підліткове сприйняття поезії. Їхні малюнки, відеозаписи, музичні привітання й коментарі стали самостійним творчим відгуком Одеси на вірші юних авторок з Окаями — відгуком уважним, талановитим і дуже людяним.
Проєкт триває, відкриваючи нові можливості для співпраці, дружби та культурного діалогу між містами літератури ЮНЕСКО.
Майя ДІМЕРЛІ.
Керівник офісу «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО».