Етнографи розповідають, що перед Зеленими святами (а часто Трійцю називають ще й так), українці старались прикрасити дім зеленими рослинами. Наші предки вірили, що так захищають житло від нечисті. Для ліпшого ефекту обирали саме пахучі трави — чебрець, полин, любисток, канупер і татарське зілля.

Використовували також гілки тополі, липи, берези, дуба. У жодному разі не оздоблювали хвойними деревами, бо вважали, що у їхніх гілках «спочивають» душі померлих і турбувати їх не варто. У наш час, українські домівки прикрашають доволі символічно. Переважно обирають букети з квітів або ж листя лепехи. Тобто захисна функція даного обряду зникла.

Раніше кожна родина на свято збирала окремий список квітів та зелені, скла-дений з огляду на потреби: гілки липи, дубу, тополі, берези — це символ оновлення та життя, захист від злих духів; калина — образ вірності, невинності, туги в розлуці; полин, чебрець — символ здоров’я — часто саме на цих травах ворожили на здоров’я; материнка — символ материнської любові та здоров’я дітей; чебрець (богородична трава) — спокій родини та, як і материнка, здоров’я дітей; любисток — символ кохання; півонії, ромашки, волошки та бар-вінок — знак молодості, краси та вічного життя.

З огляду на ці значення стає очевидним, чому дітей купали в чебреці та материнці, калину садили біля дому, до букетів, які освячували в церкві часто додавали полин та барвінок, а лепехою і досі у багатьох регіонах встеляють долівку на Зелені свята.

«Запечатана» вишиванка для Трійці. На Зелені свята одягали спеціальні вишиті сорочки. У такій вишиванці була порушена симетрія. Тобто непомітно дошивались кілька хрестиків, стібочків до симетричного візерунка. Цим запечатувалась енергетика власника вишиванки, а сама людина ставала недоступною для нечистої сили. Навіть якщо ви не вишиваєте, зробити самостійно запечатану вишиванку зовсім просто. Акуратно, нитками в тон візерунку, вишийте кілька хрестиків, порушивши симетрію.

Цікаві факти про Трійцю. Святкувати Трійцю в Київській Русі почали приблизно через 300 років після хрещення. Зелений колір — традиційний символ Трійці, тому його так часто можна побачити у вбранні духовенства й мирян. Назва «Зелені свята» — народна, походить від обряду прикрашання житла зеленню. Свято є не лише релігійним, а й культурним, яке передає дух української обрядовості.