Багатодітна родина Панасенків початок повномасштабної війни зустріла вдома, в селі Олександрівка Білозерського району на Херсонщині. Життя цієї сім’ї можна умовно роз­ділити на дві частини: до березня 2022 року та після. Проте, вже сьогодні у всіх членів родини є плани на майбутнє.

Вже п’ятий рік війні, багато чого за ці роки змінилося на Херсонщині. Постійні обстріли, ко­роткострокова окупація, звіль­нення обласного центру та всього правобережжя, численні людські втрати і віра в мирне майбутнє… Але всього цього ні Микола Олександрович Панасенко, ні його діти могли  і не знати, якщо б у березні 2022 року голова сім’ї не прийняв єдине правильне рішення: евакуюватися з регіону, де залишатися не можна було.

67-річний Микола Панасенко — на пенсії, одинокий батько, який самостійно виховує чотирьох дітей. Дружина, мати дітей, померла, а тому й відповідальність за майбутнє трьох дочок і сина-підлітка у нього подвійна.

— Вже на початку березня 2022 року стало зрозуміло: постійні обстріли можуть не тільки зруйнувати житло, а й погрожують життю дітей, — пригадує Микола Олександрович. — Коли ж лінія фронту наблизилася до Олександрівки, наша сім’я наважилася на переїзд. Діти цей вибір підтримали, хоча залишати рідне помешкання було непросто в силу багатьох причин.

Шлях родини Панасенків до Одеси був теж складним. Вибиратися з села Олександрівка, прифронтового регіону, у березні 2022-го можна було лише на попутці, а та прямувала у Миколаїв. Проте на блок-пості, на перетині Миколаївської області, машину зупинили: ще не було поблизу облаштованих пунктів для внутрішньо переміщених осіб та сімей, а просуватися далі, пояснили наші військові, небезпечно. Так машина, в якій перебували Микола Панасенко та четверо його дітей, змінила курс з Миколаїва на Одесу, і цього разу ніяких затримок у дорозі вже не було.

Особисті речі, документи та невелика сума грошей з пенсії батька — майже все, з чим прибула родина Пансенків до пункту тимчасового розміщення біженців, який було облаштовано в Одесі, на вулиці Космодем’янської, 7 (нинішня назва — вулиця Мускатна). З прибуття і по теперішній час родину супроводжує фахівець із со­ціальної роботи першої категорії відділу з питань надання соціальних послуг, розвитку альтернативних форм виховання та правового забезпечення Центру соціальних служб Одеської міської ради Ірина Паранюк.

— Оскільки сім’я Панасенків перебувала у складних життєвих обставинах, її одразу ж було оформлено на соціальний супровід в Центрі соціальних служб Одеської міської ради, — зазначила Ірина Паранюк. — Можу впевнено підтвердити: са­ме з того моменту розпочався новий етап у житті Миколи Олександровича і його дітей. З березня по жовтень 2022 року ми разом з соціальними партнерами та іншими міськими службами послідовно допомагали родині долати складні життєві обставини: дітей було влаштовано в Одеську спеціальну школу №88, вирішено побутові проблеми, пов’язані з облаштуванням, родина на постійній основі отримувала безкоштовне харчування, їй неодноразово виділялася гуманітарна допомога. А 2 листопада 2022 року сім’ї було надано у тимчасове користування житло для внутрішньо переміщених осіб: двокімнатну квартиру, в якій є все необхідне для проживання та стабільного сі­мейного розвитку.

Сьогодні родина Панасенків отримує всі належні державні виплати та грошове забезпечення згідно з діючим законодавством, як багатодітна сім’я та сім’я внутрішньо переміщених осіб. І хоча складнощів вистачає, в майбутнє і батько, і діти дивляться з оптимізмом. Чотирнадцятирічна Маргарита після школи бажає працювати манікюрницею. Її однолітка, восьмикласниця Єлизавета, віддає перевагу серед інших предметів біології, а Вікторія — зарубіжній літературі. Їх брату Миколі от-от виповниться 18 років. Хлопець закінчив дев’ять класів і освоює професію водія.

— Після школи я деякий час працював без укладання трудової угоди, — розповідає хлопець. — Згодом зрозумів, що для стабільності потрібна пос­тійна робота за спеціаль­ністю, і вирішив стати водієм. Вивчав деякий час одеські маршрути громадського транспорту, а нещодавно вступив в автошколу «Турбо-Драйв», яка акредитована Міністерством внут­рішніх справ. Це серйозний для мене виклик: бажаю отримати права категорії «В». Вже за­кінчив повний курс теоретичної підготовки, пройшов практику. Залишився останній крок: увійти в онлайн-уроки з правил дорожнього руху, витримати тестування та здати успішно іспит. Не сумніваюсь: з цими завданнями впораюсь.

Одеса гостинно приймає вимушених переселенців: більша частина з них приїжджає до нас з Херсонської та Микола­ївської областей. Отримавши першу допомогу, переселенці вже зараз не тільки облаштувалися на новому місці перебування, але й приносять користь Одесь­кій громаді. Саме на це націлена родина Панасенків, якій ми бажаємо добробуту і здійснення всіх планів на їх якісно новому етапі життя.

Ігор ПЕТРОВ.