До 31 серпня можна відвідати виставку «Ода Соні» у Музеї сучасного мистецтва Одеси (Європейська, 31/33). На три поверхи розтягнулася експозиція, присвячена 140-річчю відомої французької художниці, знаменитої одеситки Соні Делоне.

Нагадаємо, музейники півроку тому розпочали серію виставок, які знайомили глядачів з живописом, дизайнерськими знахідками, моделями одягу, керамікою мисткині. Але Соня надихає і теперішніх митців, свої роботи у якості вдячної оди запропонували понад 20 художників різних поколінь. Проєкт відбувається за підтримки амбасадорів культури та за сприяння Французького інституту в Україні – Institut franсais d’Ukraine і Почесного консула Французької Республіки в Одесі Едуарда Городецького.

Якщо почати подорож виставкою з мінус першого поверху, можна зустрітися зі своєрідною музичною скринькою, тобто звуковою інсталяцією Дмитра Ерліха та Іллі Петрова. Бузкова паперова стрічка з отворами, що повторюють впізнавані форми Соніних робіт, рухається за допомогою спе­ціального пристрою, видобуваючи оригінальну мелодію.

На першому поверсі, окрім старовинних сімейних фото Соні та кількох її творів з музейної колекції, бачимо лайтбокси від Єлизавети Широкової та інших першокурсниць мистецьких вишів (мисткиня робила й рекламу з неоновою під­світкою). І цікавий соло-проєкт Михайла Реви, в межах якого знайшлося місце експериментам зі скульптурою, графікою та навіть штучним інтелектом.

Так, інтерактивна відеоінсталяція Dante Color зробила переклад «Божественної комедії» Данте на мову кольору та звуку. Куратор проєкту Анна Мороховська стала для перших відвідувачів Віргілієм: сіла на авторського стільчика, зробленого з застиглого кокосового молока, увімкнула планшет та вивела на екран тисячі кольорових фрагментів. Закодовані строфи оживають знов-таки, у мелодіях, конкретний текст з’являється на екрані.

Піднімаємося на другий поверх. Соня Делоне мала вишуканий смак щодо літератури, навіть створені нею моделі одягу ставали сукнями-поемами. Володимир Уманенко, Тетяна Нестеренко, Катерина Білетіна, Олена Жернова та інші митці створили і сукні, і худі, а ще капелюх та балетну пачку.

Різні мотиви керамічного доробку Соні надихнули на серії тарілок Олену Жернову, Яну Кушнір та Софію Сапігу, а на створення декоративних ваз – Франсуазу Оз. Кінець експозиції, але в майбутньому, можливо, творчі одесити забажають зробити вітражі, дизайн автівок, сумочок (у справжньої жінки автівка та сумочка мають гармоніювати між собою) чи колоду карт а-ля Соня Делоне, мода на яку повертається на радість одеситам.

Софія ЛЕВКОВИЧ.

на фото
Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО
роботи з виставки.