Стежку-дорогу вiд рiдної хати
У незбагненнi широкi свiти
Кожна людина мусить шукати
I неодмiнно повинна знайти.
Де Тiлiгулу котяться хвилi.
Де Чичиклiї бiжить течiя —
Рiднi простори там, серденьку милi.
Там Батькiвщина твоя i моя.
Пiсня лунає у високостi
(Жайвiр щебече, втоми не зна).
Будьте ласкавi, заходьте у гостi.
Хай розквiтає любов i весна.
Ген понад ставом схиленi верби,
А у полях — пшеницi золотi.
Рiдна земля, за яку ти помер би —
Що є дорожче для тебе в життi?
Мiсяць дрiмає у високостi.
Думають думу чар-комишi.
Будьте ласкавi, заходьте у гостi.
Будемо радi вам вiд душi!