|
|
   |
Ніж публічно виставляти відомого одеського підприємця, творця популярного на всю країну «Інклюзивного пляжу», де під час війни проходять реабілітацію наші воїни, таким собі бузотером, який ледь не на рівному місці підняв скандал всеукраїнського масштабу, перешкодивши прикрасити одеське морське узбережжя черговими ресторанами і готелями.
Це питання адресується всім, хто хоч трохи в темі конфліктної ситуації, що виникла минулої осені неподалік пляжу «Дельфін». І насамперед меру Одеси Геннадію Труханову, який присвятив «поведінці» Дегаса цілий окремий фрагмент одного зі своїх інтерв’ю.
Нагадаємо, йдеться про ту частину прибережної території, де знаходяться, прямо біля Траси здоров’я, покинута сто років тому будівля рятувальної станції, і напівзруйнована споруда аеросолярію, яка примикає до «Інклюзивного пляжу» та парковки для транспорту людей з особливими потребами.
Наприкінці осені минулого року тут розпочався рух. Цілком ймовірно, що незабаром вищезгаданих об’єктів уже не було б. На місці рятувальної станції та аеросолярію красувалися б котловани зі сваями. Навесні цього року з’явився б фундамент. І почалися б дві забудови: одна прямо біля моря, а друга — фактично на Трасі здоров’я. Що у результаті було б побудовано, сказати важко. В Одесі забудовники узбережжя, самі знаєте, як поводяться: декларують одне, роблять інше. Але їхнім планам завадив Юрій Дегас.
Версія того, що сталося, від керівництва міста. Перша теза — це конфлікт двох комерсантів. Тобто суспільного інтересу протистояння бізнесменів не викликає. Щоправда, прізвище другого підприємця Геннадій Леонідович не називає.
Друга теза: «А до чого тут міська рада?» — дивується мер. Мовляв, влада аж ніяк не сприяла створенню конфліктної ситуації.
І третя теза: Геннадій Леонідович не заперечує, а навпаки звертає увагу на те, скільки він особисто зробив для створення та функціонування «Інклюзивного пляжу». Погодимося — це дійсно заслуговує на повагу. Але Дегас, коли біля аеросолярію почалися підготовчі будівельні роботи, несподівано для міської влади «встав у позу», публічно заявивши, що майбутнє «Інклюзивного пляжу» під загрозою. І перешкодив такому потрібному для міста будівництву. Хоча власник аеросолярію, як запевняє мер, отримав чіткі вказівки, з якими погодився: обнести напівзруйнований об’єкт по периметру парканом, не чіпати жодного сантиметра чужої території, будувати на місці аеросолярію те, що за проєктом. «Жодних багатоповерхівок», — додав мер.
Ну і вишнею на торті стала публічна заява компанії «Одесаінвестбуд» (як з’ясувалося, вона володіє обома об’єктами — колишньою рятувальною станцією та аеросолярієм) про те, що будівельні роботи «поставлені на паузу» через громадський резонанс. Забудовник нібито хоче, щоб одесити сформували новий погляд на проєкти забудови узбережжя, фактично погодившись з тим, що частина прибережної території безповоротно піде в приватні руки.
А тепер, як говорилося у відомому романі — сеанс викриття.
Будівництво зупинено не тому, що хтось вирішив вивчити громадську думку. А з «прозаїчної» причини. На нежитлові будівлі, рятувальну станцію та аеросолярій, що є власністю ТОВ «Одесаінвестбуд», та на земельні ділянки під будинками, що належать місту, але передані в оренду вищеназваному приватному підприємству, накладено арешт ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року.
Арешт було оскаржено до апеляційної інстанції. Але Київський апеляційний суд ухвалою від 10 грудня 2024 року залишив рішення першої інстанції в силі, заборонивши «…проведення будівельних, земельних, підготовчих робіт на цих земельних ділянках, розпоряджатися та використовувати вказане майно», а також заборонив «…органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб’єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначених об’єктів нерухомого майна».
Далі. До суду клопотання про арешт подавала Київська міська прокуратура, яка веде досудове розслідування у кримінальному провадженні за номером 42024100000000024 від 11.01.2024 за фактом зловживання владою та службовим становищем посадових осіб контролюючих органів. Земельні ділянки та об’єкти на них визнані речовими доказами. Тому метою накладення арешту є збереження речових доказів від їхнього приховування чи пошкодження.
Факти такі: відносно недавно, 2018 року, ТОВ «Одесаінвестбуд» придбало нежитлові приміщення у ТОВ «Українська логістична компанія». Одеська міська рада передала в оренду дві земельні ділянки з цільовим призначенням — «для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, допоміжних споруд, підприємства громадського харчування та інфраструктури для відпочинку». Про дозвіл щось будувати немає жодного слова.
Однак департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради своїм наказом від 18.11.2019 затверджує Містобудівні умови та обмеження для проєктування об’єкта будівництва № 229 «Нове будівництво адміністративної будівлі з об’єктами рекреаційного призначення», а Державна архітектурно-будівельна інспекція України 7 вересня 2021 року видала ТОВ «Одесаінвестбуд» дозвіл на виконання будівельних робіт.
Що збиралися збудувати комерсанти, вони, не соромлячись, розповіли. Рятувальна станція мала перетворитися на апарт-готель, а аеросолярій стати рестораном. Отже міська влада дуже навіть причому: без затвердження департаментом архітектури та містобудування Містобудівних умов та обмежень для проєктування об’єкта будівництва на земельних ділянках, цільове призначення яких не передбачало будь-якого будівництва, жодної конфліктної ситуації просто не було б.
В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва, яке згадувалося вище, дається оцінка документам, що були видані ТОВ «Одесаінвестбуд»: «…забудова земельних ділянок, згідно виданого дозволу на будівництво, суперечить їх цільовому використанню, а також меті, для якої ці земельні ділянки передавалися в оренду. Здійснення нового будівництва на цих земельних ділянках… порушує й вимоги земельного законодавства, що у відповідності до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт».
І далі: «Положенням земельного та водного законодавства встановлено заборону здійснювати будівництво на землях, що знаходяться в межах прибережної захисної смуги, та визначено виключний перелік об’єктів, будівництво яких дозволяється. Таким чином, будівництво «адміністративної будівлі з об’єктами рекреаційного призначення», щодо яких видано оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт, не належить до жодного із об’єктів, що перераховані у статті 90 Водного кодексу України та статті 61 Земельного кодексу України. Крім того, земельні ділянки, щодо яких видано дозвіл на виконання будівельних робіт, знаходяться у пляжній зоні на відстані, яка не перевищує 100 метрів від урізу води».
Тож немає жодного бізнес-конфлікту між двома підприємцями. А є грубе порушення законодавства, розслідування продовжується. Що ж до Юрія Дегаса, то він своєю активною громадянською позицією просто привернув увагу до незаконного будівництва прямо біля моря, чим викликав підтримку у багатьох одеситів, але чомусь заслужив гнівну відповідь від міської влади.
Ну і насамкінець згадаємо ще одну недавню історію, яка має безпосереднє відношення до сьогоднішніх подій. У ній головною дійовою особою є також ТОВ «Одесаінвестбуд». Директор — Олександр Бочков. Проте компанію пов’язують із Костянтином Ткачом, відомим одеським підприємцем, багатьом він відомий за фінансовою компанією Герц, через яку проходять комунальні платежі городян. Так от, ТОВ «Одесаінвестбуд» причетне до зникнення з Французького бульвару санаторно-оздоровчого багатопрофільного комплексу для дітей з батьками «Магнолія», натомість з’явився житловий комплекс Kandinsky Odessa Residence. До речі земельна ділянка тоді також передавалася для обслуговування корпусів санаторію, а не для знесення та спорудження багатоповерхового житлового комплексу.
І вже тоді в планах забудовників Французького бульвару фігурувало морське узбережжя під «Магнолією», про що «Вечірня Одеса» розповіла у публікації «Замість «Інклюзивного пляжу» — готель та казино?» (Номер газети за 29 липня 2021 року).
Так у чому тоді не правий Юрій Дегас?
Олег Суслов