|
|
   |
У 2027 році має запрацювати профільна середня освіта як продовження реформи Нової Української Школи (НУШ). Після 9-го класу учні вступатимуть в академічний ліцей, обираючи профіль і предмети, та поглиблено готуватимуться до здобуття фаху. Інший шлях — заклад професійної освіти або коледж.
Кожна область формує проєкт мережі закладів профільної освіти. Тобто визначає та відокремлює ліцеї (10—12-і класи) від початкових шкіл (1—4-і класи) і гімназій (5—9-і класи).
Реформа профільної середньої освіти невідворотня, наразі ще обговорюються в освітянських колах нюанси. Зокрема, йшлося про це на традиційній серпневій конференції директорів закладів освіти міста Одеси, і, логічно, з початком навчального року працюють над втіленням засад реформи безпосередньо в закладах освіти.
Ми поспілкувались на цю важливу тему с директорами двох одеських закладів: директоркою ліцею № 65 Наталією Завойко і директором економічного ліцею Олександром Слєсаренко.
— За підсумками серпневої конференції директорів закладів освіти м. Одеси в нашому ліцеї були обговорені нагальні питання щодо визначення профільності закладу.
І семестр — це час, який ми використовуємо для аналізу попиту учнів та батьків з вибору профільних предметів, аналізу професійного рівня педагогічних працівників, забезпечення умов навчання, — розповіла Наталія Олександрівна.
Є Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 р. № 851 «Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти», який буде застосований з 1 вересня 2027 р. В цьому документі визначені пріоритетні напрямки роботи навчальних закладів щодо організації профільної освіти. Але, як зазначила директорка ліцею №65, «зараз треба робити те, що можна і треба робити». Наприклад, вивчати досвід інших. Саме для цього велика група директорів, включаючи і наших співрозмовників, їздила до київського ліцею №240, у якому є вагомі здобутки в роботі по допрофільній орієнтації учнів і організації профільної освіти.
— А коли повернулись, почали планувати свою роботу на цей навчальний рік, — продовжує Наталія Олександрівна. — Освітня траєкторія для кожного учня — як її створити, якщо учнів у школі 1200? Можливо! Провели анкетування серед учнів, спитали, який саме предмет, вони хотіли б вивчати для того, щоб поглибити свої знання, і таким чином сформували чотири основні групи: математика, українська мова, англійська мова, інформатика. Тепер ми знаємо, кому і по якому предмету треба допомогти удосконалити свої знання і навички, і даємо таку можливість протягом додаткового учбового часу. Така система запроваджена з 5-го по 11-й класи. І це не репетиторство. Наприкінці першого семестру підіб’ємо підсумки.
Як розповіла директорка ліцею, особливу увагу приділять учням 7-го класу, адже це НУШ, і через три роки вони підуть у нову українську школу вже профільного напрямку. Тому важливо, які предмети вибирають і яку саме професію планують вибрати собі. До цієї роботи будуть залучені і учні, і психолог, і навіть батьки. Участь останніх важлива з тієї причини, що часто є розбіжності в уподобаннях дітей і батьків щодо майбутньої професії, тому вчасно обговорити їх не завадить.
Цікаво, що у ліцеї вирішили не обмежуватися «Днями відкритих дверей» у вищих навчальних закладах раз на рік, а запропонувати вишам спільні практичні заняття, лабораторні роботи, залучання школярів до студентських конкурсів. Обізнаність як учнів, так і батьків про нові спеціальності, умови, врешті-решт, зарплату — це дуже важливо, вважає Наталія Завойко.
Олександр Слєсаренко також їздив до київського ліцею у складі групи одеських педагогів, і, як зазначив під час нашої розмови, «багато чого з побаченого в Одеському економічному ліцеї 15 років тому запроваджено і працює». Цей заклад приймає на навчання у 10—11-і класи, і тільки два роки, як тут приймають у 7—8-і класи. Індивідуальні заняття практикують — додатковий час для цього виділено. Щодо профілів освіти, їх в економічному ліцеї п’ять: математичний, економічний, біологічний, правовий, іноземної філології.
Здобутками профільної освіти Одеський економічний ліцей в змозі ділитися з колегами — є про що розповісти тим, хто тільки підступається до цієї роботи. Це і спосіб вивчення здібностей учнів — спостереження, анкетування, співбесіди, і відомий захід — економічна гра спільно з Одеським національним економічним університетом, довготривалі стосунки з вищими навчальними закладами, а особливо щорічна практика ліцеїстів на їх базі.
За словами Олександра Володимировича, дуже важливо щороку проводити аналіз, яку професію обрали школярі, і які саме спеціалісти потрібні державі.
Готуючись до розмови з педагогами, поцікавились опублікованими коментарями відносно майбутньої профільної середньої освіти: якою вона буде?
Трирічною — в усіх розвинених країнах, загалом, та в усіх європейських, зокрема, освіта 12- або 13-річна; відокремленою — учні повинні мати справжній вибір, куди вступати після 9-го класу — у ліцей з одним спрямуванням, в інший ліцей, піти в професійну освіту чи в коледж, адже це — окремі заклади; яка даватиме вибір, що вивчати; оснащеною; із фаховими сучасними педагогами. Наразі йде обговорення проєкту реформи і бажано б радитися, вносити пропозиції, ділитися досвідом. Долучайтесь до розмови.
Дора Дукова