|
|
   |
Як відомо, в числі лауреатів найвищої творчої державної нагороди — Національної премії України імені Тараса Шевченка — була названа арт-директорка Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «Два дня та дві ночі нової музики», професорка Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової, заслужена діячка мистецтв України, яка дала путівку в життя багатьом вітчизняним композиторам, Кармелла Цепколенко.
Премії вона була удостоєна за вагомий вклад у розвиток культури та мистецтва. Ми попросили Кармеллу Семенівну розповісти про обставини, які передували цій події, та, звісно, про найближчі плани.
— Коли почалася війна, ми всі були в шоці, у цілком неадекватному стані, — розповідає Кармелла Цепколенко. — Незважаючи на те, що проходила інформація, що таке може статися, в душі в це не вірили. Добре пам’ятаю свій день народження 20 лютого 2022 року та розмови, що війна саме в цей день може розпочатися. Ніхто не уявляв, як це буде, хоча перша фаза війни розпочалася ще в 2014-му.
Особисто до мене було безліч дзвінків із Швейцарії, Німеччини, від музикантів і пересічних людей, з якими я була знайома колись. Пропонували свою допомогу, запрошували до себе. Вважаю, що композитор має залишатися на своїй землі і боротися «своєю зброєю — музичними творами» з ворогом. Тому я не вагалася ні на секунду і залишилася вдома. Я українська композиторка і роблю свою справу.
Перед війною я працювала над другою частиною Симфонії № 7 для великого оркестру, і коли почалася повномасштабна війна — закрила партитуру. Кілька тижнів я була у розпачі, але потім взяла себе в руки і почала працювати. Я повернулася до своєї симфонії, аж одного разу почула тупіт на другому поверсі нашого будинку. До мене прибігли члени ансамблю Senza Sforzando: «Напишіть нам щось, все одно ми всі тут разом, будемо репетирувати, вчити твори». Так з’явилася кантата «Читаючи історію» на вірші Оксани Забужко, яку я написала для ансамблю Senza Sforzando. У нашій домашній студії було здійснено відеозапис і розміщено його на платформі YouTube (https://youtu.be/flgMnWToWGs) та у соціальних мережах. За кілька днів запис зібрав більше 1000 переглядів та отримав багато схвальних відгуків із різних країн світу. Потім твір виконувався багато разів як в Україні так і за її межами.
Під час війни я створила особисту військову авторську стратегію під назвою «Українські миткині зі своєю зброєю». Головний пункт цієї стратегії — боротися з ворогом «своєю зброєю», тобто художніми творами. Для мене війна сфокусувала головні напрямки розвитку національної культури — з одного боку, віддзеркалення почуттів, переживань, що відображають жахіття війни, з іншого боку — зміцнюють дух тих, хто бореться. До моєї стратегії приєдналися українські композиторки — Алла Загайкевич, Кіра Майденберг-Тодорова, Ганна Копійка та Асматі Чібалашвілі. Так виникла творча програма, жінок-композиторок и поетес, твори яких були обумовлені війною. Художня глибина і значущість творчого задуму цих творів, пов’язаних із відображенням в асоціативній формі жахіть війни та водночас стійкості українського народу, органічне поєднання найкращих європейських музичних традицій із засадами креативного музичного мислення створили новий напрямок у мистецтві, народженому війною.
Перший мій твір «Читаючи історію», представлений на премію Шевченка, як раз був з цієї програми. Потім я написала ще один твір на замовлення австрійського вокального квартету das Ensemble REIHE Zykan+ на вірші Сергія Жадана з книги «Життя Марії» — «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?» в перекладі на німецьку. Перше оприлюднення твору відбулося 3 жовтня 2022 року у виконанні відомого австрійського ансамблю REIHE Zykan+ у SCHLAINING CASTLE (Шльонському замку, Бургенланд) на святковому заході «40 років Австрійському центру вивчення проблем миру та врегулювання конфліктів ASPR». Серед присутніх було багато відомих політиків, в тому числі федеральний президент Австрії. Було кілька прем’єр у Відні, і потім цей твір увійшов до репертуару ансамбля і виконується дуже часто.
Трохи пізніше прийшло замовлення зі Швейцарії від дуету — скрипальки Ґабріель Бруннер і контрабасиста Івана Нестіча, для яких я написала Дуель-Дует №14. Прем’єра була у Берні. Зазначена композиція продовжує основну ідею циклу Дуель дуетів — змагання між інструментами. Вона відображує внутрішній стан художника під час бомбардувань у рідному місті Одесі. Твір віртуозний, технічно складний, бо комплексами звуків передаються найрізноманітніші емоції начебто двох свідків війни — скрипки та контрабаса, які змагаються у вираженні своїх почуттів. У цьому творі закарбовано слоган, що став привітанням під час війни «Слава Україні!», який виконавці вимовляють по звуках-літерах по черзі під час гри: С-л-а-в-а У-к-р-а-ї-н-і !
І після цього — замовлення для фестивалю у Кишиневі, для якого я зробила другу редакцію своєї 5-ї симфонії. Перше оприлюднення відбулося в Кишиневі (Молдова) 21 жовтня 2022 року на 31-му Міжнародному фестивалі «Дні Нової Музики» (виконавці — Симфонічний оркестр Національної філармонії ім. Сергія Лунчевича, художній керівник і головний диригент — Михайло Агафіца).
Національна Спілка композиторів України запропонувала подати твори написані в період повномасштабної війни на Шевченківську премію, і чесно кажучи, я вагалася, але все ж наважилася подати. Для мене була велика честь отримати цю найвищу державну нагороду, яка свідчить про визнання мого внеску в розвиток сучасної української музики.
Ще одна важлива подія відбудеться у квітні в нашій Музичній академії — вибори ректора. Міністерство допустило дві кандидатури, мою та проректора з науково-педагогічної та інформаційно-інноваційної діяльності, професора кафедри спеціального фортепіано Олену Хіль. Вибори призначені на 17 квітня, а 18-го вже поспішатиму на свій концерт у Фрайбурзі, потім на виконання свого твору на фестивалі «Дні естонської музики» в Тарту.
Чому я вирішила йти на вибори? Саме неймовірні виклики, пов’язані із російською агресією, загрози щодо самого існування академії спонукали мене замислитися над питанням про мою особисту відповідальність. Відчуваю досить сил, щоб принести користь як творча людина, композитор, організатор, менеджер. Своїм творчим життям я кожен день доводжу, що можу робити акції, що приносять користь українській культурі.
Нагадаю про більш успішні проєкти — трирічні «Мандрівна Академія Музики», «Центр практичного менеджменту культури» і самий успішний, який діє вже 28 років, — Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні й дві ночі нової музики». Якщо колектив академії надасть мені честь і обере ректором, то, сподіваюся, мені вдасться гідно продовжувати славетні традиції. Весь свій життєвий, організаторський і творчий досвід я із задоволенням застосую до розвитку академії.
Кармелла Цепколенко — відома українська композиторка, педагог, менеджерка, громадська діячка. Народилася в Одесі, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужена діячка мистецтв України, лауреатка премії імені Б. М. Лятошинського, нагороджена «Почесною відзнакою» голови Одеської обласної державної адміністрації, відзнакою Міністерства культури України «За багаторічну плідну працю в галузі культури», лауреатка муніципальної премії «Культурна столиця» Одеської міської ради, нагороджена орденом «Берегиня України».
К. Цепколенко є професоркою та завідувачкою кафедрою теорії музики та композиції Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової, секретарем правління Національної спілки композиторів України, фундаторкою та головою правління Міжнародної громадської організації «Асоціація «Нова Музика» Української секції Міжнародного товариства сучасної музики/ISCM, засновницею і незмінною художньою керівницею щорічного Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «Два дні й дві ночі нової музики» (з 1995 р.), учасницею та організаторкою численних міжнародних фестивалів, форумів, майстер-класів, багаторічних масштабних проєктів, таких, як «Мандрівна академія музики» (1997—2000), «Центр практичного менеджменту культури» (2004—2007), є володаркою грантів-резиденцій від Фундації імені
Г. Белля (Німеччина, 1995), DAAD (Німеччина, 1996), Фундації Будинку Й. Брамса (Німеччина, 1996), Міжнародного фонду «Відродження» (Україна) та Національного фонду мистецтв США (Нью-Йорк, США, 1996), творчої резидентури у Шраяні (Німеччина, 1998), Ворпсведе (Німеччина, 2000),
Ді Геґе (Німеччина, 2002, 2003), володаркою грантів від Українського культурного фонду.
К. Цепколенко є авторкою інноваційного творчого методу «Сценарна розробка музичного матеріалу», який успішно застосовує у своїй творчій діяльності та у педагогічній роботі, є однією з засновників одеської сучасної композиторської школи.
У творчому доробку композиторки понад 100 творів (7 симфоній для великого симфонічного оркестру, 5 симфоній для камерного оркестру, 2 концерти-драми для фортепіано і симфонічного оркестру, одна камерна опера, 3 міні-моноопери, 1 балет, вокальні та камерні твори), багато з яких записано на 12 компакт-дисках і на радіо різних країн світу.
Записала Марія Гудима. Фото Олега Владимирського