|
|
   |
Наш колега, журналiст, що багато рокiв творчого життя вiддав натхненнiй, iнтелектуальнiй, прискiпливiй працi в газетi «Вечерняя Одесса»; наш добрий i безкомпромiсно вимогливий друг Анатолiй Степанович Глущак вiдзначив 8 сiчня своє 80-рiччя.
Лауреат нашого газетного конкурсу «Люди дiла», лауреат мунiципальної лiтературної премiї iменi К. Паустовського; українських лiтературних премiй iм. В. Мисика та iм. П. Кулiша... та хiба в регалiях справа, панове! Справа в тiм, що Анатолiй Глущак — український поет: перш за все й понад усе — поет!
Надбання: пiвтора десятка поетичних збiрок. Зокрема, книжки «Злiтне поле», «Простiр», «Сонячний вiтер», «Ave Eva», «Ковчег надiї». Неповторний голос, своєрiдне свiтосприйняття, палка, емоцiйна, сповiдальна лiрика, що знає сувору дисциплiну класичної вiршованої форми (недарма Анатолiй Степанович полюбляє сонет). Iнкрустацiя у класичний вiрш — регiональних дiалектних просторiч: збагачення поетичного Слова, розширення його можливостей (згадаємо аналогiчнi експерименти М. Цвєтаєвої)...
Поезiя Глущака, тiєю ж мiрою, що є чистою лiрикою, сприймається як iнтелектуальна поезiя.
Неабиякий внесок зробив Анатолiй Глущак у справу поетичного перекладу: широко вiдома його збiрка «Польський лiтературний вiтраж» (2007 р.), що мiстить поезiї таких знаних у свiтi майстрiв слова, як А. Мiцкевич, Ц. Норвiд, С. Виспянський, Ю. Тувiм, Я. Iвашкевич, С. Є. Лєц, Т. Ружевич, В. Шимборська та iн., — загалом трьох десяткiв авторiв.
Примхлива Муза не шкодить схильностi нашого Поета до лiтературознавства, i тут А. С. Глущака вiдзначає правдива енциклопедична ерудицiя. В Одесi знанi складенi ним антологiї: «Антологiя української морської поезiї» (150 авторiв ХIХ — ХХ столiть) та «Степова пектораль».
Здоров’я Вам i натхнення, Анатолiю Степановичу! Хай Вас не полишає Муза, а нас — Ваша дружба!
Ваші колеги — редакцiя «Вечерней Одессы»