|
|
   |
П’ятого червня щорічно вся прогресивна світова спільнота відзначає Всесвітній день охорони довкілля. Це відбувалось і в довоєнних реаліях України, але цього року наша країна не змогла достатньо повно долучитися до усіх інформаційних, в тому числі міжнародних, заходів, оскільки опинилась у воєнному стані. Однак представники усіх верств суспільства в 100-й день війни активно обговорювали наслідки воєнної агресії і заходи з ліквідації загроз довкіллю на всіх можливих публічних майданчиках.
Одним з них стало пленарне засідання міжнародної конференції «Стратегія екологічної модернізації та відновлення економіки України за умов воєнного часу», присвяченої Міжнародному дню захисту довкілля та Дням Європи в Україні. Організатором конференції під патронатом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та за партнерської підтримки виступила Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління. Регіональну інформаційну підтримку надала газета «Вечерняя Одесса».
Конференція відбувалась дистанційно через платформу ZOOM, до участі приєдналось майже 100 учасників, які представляли різні сегменти суспільства — представники влади, державного управління, науки, освіти,бізнесу, громадськості. Головні спікери — О.І. Бондар, ректор ДЗ «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління», член-кореспондент НААНУ, д.б.н., професор, заслужений діяч науки і техніки; О.В. Криворучкіна, народний депутат України, заступник голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування, Д.В. Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, В.І. Присяжний, начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів, д.т.н., та інші експерти — надали жахаючі оцінки поточної ситуації щодо стану довкілля внаслідок військової агресії та поінформували про оперативні заходи з його постійного моніторингу та планів подальшої розбудови екологічної інфраструктури в повоєнний час.
— В умовах стрімких змін, що відбуваються сьогодні внаслідок повномасштабної воєнної агресії РФ та вимагають від нащої країни самовизначення та рішучих дій, пріоритетом зовнішньої політики України є курс на євроінтеграцію та членство в ЄС. Передумовами прискорення цього процесу слугують глобальні виклики та міжнародні ініціативи в напрямі запровадження Європейського зеленого курсу (ЄЗК), проголошеного ще в 2009 році, які за останній час стали дедалі активним імпульсом для орієнтації державної політики України до зеленого переходу в напрямі забезпечення її кліматичної нейтральності. Цей контент був ключовим для обговорення в діалозі високого рівня між Україною та Європейським Союзом, що відбувся наприкінці вересня 2021 року. Домовленості щодо зеленого фінансування, відповідно до міжнародних стандартів політики низьковуглецевого розвитку до 2030 року, свідчили про спільну зацікавленість у приєднанні України до реалізації Європейського зеленого курсу з метою подальшого входження до європейського простору. З вторгненням РФ в Україну 24 лютого усі плани було порушено, бо країна опинилася у критичному економічному та екологічному колапсі…
Між тим екологічні виклики стають тим чинником, під впливом якого країни Європи вимушені акумулювати свої зусилля у напрямку забезпечення екологічної безпеки та побудови системи так званої колективної відповідальності за стан навколишнього природного середовища в просторовому контексті. Особливо це актуально в умовах виникнення воєнних загроз.
Саме цей формат став ключовим в публічному обговоренні наслідків військової агресії РФ на пленарному засіданні міжнародної конференції, присвяченої проблемам підготовки до зеленого переходу України за умов воєнного стану. Як було констатовано в ході полеміки, на сьогодні, за попередніми офіційними даними, Україні необхідно 500—600 млрд. євро для відновлення економічної інфраструктури та суспільних цінностей. Наразі рівень екологічних загроз активно зростає, тому за експертними оцінками, вочевидь, ця сума може бути подвоєна… На жаль, офіційні дані щодо втрат унікального біорізноманіття та знищеного вщент на частині території внаслідок бойових дій природоресурсного потенціалу нашої країни поки що відсутні, оскільки процес підрахунку цих колосальних збитків потребує певної методики та деталізації, а також незалежних експертних оцінок. Між тим, за даними Програми ООН з навколишнього середовища, через збройну агресію Російської Федерації проти України лише впродовж попередніх 8 років зруйновані екосистеми на території щонайменше 530 тис. гектарів, у тому числі, на 18 природоохоронних територіях Донецької та Луганської областей загальною площею 80 тис. гектарів. Ці дані дають змогу констатувати, що ці території ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну перебували на порозі екологічної катастрофи. Наразі ця ситуація характерна для більшості регіонів України, а також транскордонних територій, що з нею межують. Через дії окупантів під загрозою знищення перебувають майже 200 територій Смарагдової мережі. Лише останнє повідомлення: в результаті військових дій відбувається руйнування унікального заповідника — пожежею охоплено понад 4000 га Кінбурнської коси. Внаслідок воєнних дій потерпає рослинний та тваринний світ третини особливо цінних природоохоронних земель, зокрема, найбільше в Європі поле диких червонокнижних орхідей.
Тому питання екологічної репарації (відновлення) та компенсації втрат унікального природоресурсного потенціалу України внаслідок воєнної агресії РФ залишаються в переліку найбільш актуальних першочергових завдань майбутнього відродження економічного та екологічного стану країни за європейським зеленим сценарієм. В ході пленарної дискусії було також констатовано, що завданнями поточного часу є формування доказової бази на основі створення відповідного реєстру заподіяних збитків та незалежних, за участю міжнародних фахівців, експертних оцінок в розрізі поресурсних екологічних втрат внаслідок воєнної агресії РФ за координацією Оперативного штабу при Держекоінспекції України та підтримки державних установ, підготовка чіткої дорожньої карти щодо запровадження екологічної репарації з врахуванням міжнародних підходів та національної методології обрахування завданих збитків, розробка Стратегії повоєнного економічного відновлення України за європейським зеленим сценарієм .
Все це потребує від державних інституцій, посадових осіб, усього суспільства особливого розуміння та конкретних дій щодо застосування екосистемного підходу та методології ризик-менеджменту в практиці державного планування й управління процесом відновлення національного розвитку та життєдіяльності задля сучасних та майбутніх поколінь незалежної України. Важлива роль в цьому процесі належить підготовці відповідних фахівців на підставі міжнародного досвіду для забезпечення вагомості екологічних розрахунків та подальшого просування позовів в судах з метою отримання Україною відшкодування за заподіяні збитки. Саме ці поточні завдання є одними з ключових в діяльності ДЗ «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління» на сьогодні.
Дора Дукова