Сподіваюся, таку фразу ми ніколи не почуємо від одеських екскурсоводів. Хоча пам’ятник такий є. І існує він уже понад тридцять років. І знаходиться зовсім не на околиці міста, а в мальовничому мікрорайоні приватних будинків між жвавими вулицями Святослава Ріхтера та 7-ю Степовою. Точна адреса місцезнаходження пам’ятника екологічній небезпеці — провулок Бузковий, Хаджибейський район.

А являє собою цей пам’ятник… громадський дворовий туалет вигрібного типу. Не дощата квола споруда, а фундаментальна будівля з каменю з поділом на чоловіче та жіноче відділення по три місця у кожному.

Туалет переповнений нечистотами, тому що об’єкт ніхто з відповідних служб не обслуговує вже багато років. Заходити всередину просто страшно. Будівля перебуває у напівзруйнованому стані, жодної цінності не становить.

Натомість «зручне» розташування туалету — у тихій частині двору за гаражами, робить це місце дуже привабливим для асоціальних елементів. Розкидані пляшки та використані шприци, що валяються на битій цеглині  та в густій траві — тому підтвердження. Обстановка навколо туалету така, що прямо тягне вчинити правопорушення.

І найголовніше. Громадський туалет — об’єкт безхазяйний. Вже багато років. Як неодноразово зазначала у своїх листах Хаджибейська районна адміністрація, «зазначена споруда не перебуває у комунальній власності». Побудований у 60-х роках минулого століття дворовий туалет перебував на балансі одного з одеських підприємств. Потім завод зачинився. А туалет «завис» у повітрі. Місто його до себе на баланс не взяло. У результаті вийшов такий екологічний фантом, який років тридцять несе загрозу підземним водам і отруює атмосферу.

Підсумовуємо. У XXI столітті у густонаселеному мікрорайоні Одеси знаходиться напівзруйнований дворовий туалет з вигрібною ямою, яка перебуває у безконтрольному та безгосподарному стані.

Але кого це хвилює, окрім одеситки Світлани Ращупкіної, якій випало щастя сусідити з об’єктом екологічної небезпеки? Від виїзної брами з її двору до туалету — метрів п’ять, не більше.

Виникає резонне питання: а що, за цей час не можна було знести туалет? І ось тут починається найцікавіше.

З квітня 2024 року Світлана Ращупкіна намагається достукатися до всіляких інстанцій, щоб вони звернули увагу на проблему та ухвалили рішення про ліквідацію туалету. Минуло два роки. Питання, як і раніше, актуальне…

— Я була готова знести туалет власним коштом, допомогти, так би мовити, органам місцевого самоврядування, але від моєї пропозиції відмовилися, — розповідає Світлана Ращупкіна. — Але я боюся, що існування громадського туалету з вигрібною ямою, за яким ніхто не наглядає, ніхто не обслуговує, може призвести до еколо­гічної катастрофи та спричинити епідемію якоїсь небезпечної хвороби.

Про те, що громадський туалет знаходиться у незадовільному стані, підтвердила Хаджибейська районна адміністрація у своєму листі від 12.09.2025 р.: «приміщення вбиральні знаходиться в аварійному стані: відсутні двері та дах будівлі, відсутнє електропостачання».

Проте туалетом користуються. Насамперед, мешканці будинків 38, 40 та 42 по вулиці Ольги Благовидової. У цих будинках відсутнє централізоване водовідведення, відведення стоків йде у вигрібні ями. Тому мешканці користуються … дворовим туалетом. І виступають категорично проти його знесення.

Примітно: ще у грудні 2024 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) створила комісію із залученням фахівців Хаджибейської районної адміністрації, ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканалу» та КП ЖКС «Черьомушки» для вирішення долі туалету. У результаті вищеназвана інспекція звернулася до Одеської міської ради з листом з вимогою «…взяти на баланс цю споруду, розглянути питання щодо проведення реконструкції вбиральні та приведення її прилеглої території до задовільного санітарно-технічного стану».

На жаль, жоден пункт із цих розпоряджень не був виконаний.

З мешканцями будинків 38, 40 та 42 по вулиці Ольги Благовидової неодноразово проводили зустрічі. Остання з них відбулася у липні минулого року. Вкотре люди висловили свою позицію: спочатку підключіть наші будинки до мережі центрального водовідведення, тим більше, що міський колектор розташований неподалік, а потім уже зносіть туалет. Як витончено висловилася у своєму листі Хаджибейська районна адміністрація, «…в даний час в районній адмі­ністрації та КП ЖКС «Черьомушки» тривають консультації щодо замовлення проєктної документації для підключення до мережі централізованого водовідведення та проведення робіт у рамках міських цільових програм».

Консультації, треба розуміти, продовжуються досі.

На завершення додамо, що долею пам’ятника екологічній небезпеці у провулку Бузковий опікуються, окрім уже названих органів влади, Офіс президента України, Офіс Генерального прокурора, Одеська обласна державна (військова) адміністрація, Одеська міська рада, народний депутат Володимир Корнієнко…

Чи не дуже багато честі дворовому туалету?

«Вечірня Одеса» продовжить слідкувати за ситуацією.

Олег СУСЛОВ.