Цей агресивний шкідник здатний оселятися на живих, зазвичай ослаблених деревах, що неминуче призводить до їх загибелі.
Ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis Fairmaire) — вкрай небезпечний шкідник ясена, горіха. Пошкоджує й листяні породи дерев:тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників ясенева смарагдова златка здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.
Розповсюджується златка за допомогою транспортних засобів із вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами.
Основними ознаками пошкодження дерева є:
крона стає розрідженою; крона починає всихати зверху до низу; під відставшою корою видно личинкові ходи забиті буровою мукою; на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-по-дібної форми.
За зовнішнім виглядом дорослий жук 7,5—15 мм завдовжки, смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском. Довжина дорослої личинки до 32 мм. Імаго самостійно поширюється на невеликі відстані.
Хімічні методи боротьби не дають ефективного результату і тому повністю не зупиняють подальше поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки.
Основними профілактичними заходами подальшого розповсюдження комахи є:
визначення меж заселення насаджень шкідником; встановлення нагляду за її подальшим розвитком, зокрема з використанням феромонних пасток (пастки потрібно вивішувати в сонячних місцях по краю деревостою перед очікуваним терміном льоту); для виявлення ходів личинок златки необ-хідно видаляти кору з живих дерев; своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням; тимчасове обмеження масштабних посадок ясена; створення оптимально зімкнутих насаджень; охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
Один із головних інструментів у вирішенні проблеми — рекомендується посилення і гармонізація заходів фітосанітарного контролю, навчання і підвищення обізнаності фахівців.
Фітосанітарні заходи включають перевірку дере-в’яної продукції, яка потен-ційно може бути заражена, та своєчасне виявлення заражених дерев за характерними пошкодженнями.
Ірина ЧУМАЧЕНКО.
Провідний спеціаліст.