Вперше ця новітня версія «Лускунчика» з’явилася у зимовій афіші нашого міста рік тому, а ще її побачив київський глядач у Жовтневому палаці.
І на ці свята «Різдвяна казка» за «Лускунчиком та Мишачим королем» Ернста Теодора Амадея Гофмана знову пройшла кілька разів на сцені Одеського національного академічного театру опери та балету та на гастролях у Вінниці. Діти з ансамблів класичного танцю «Етуаль Балет» та «Фуете» на одній сцені натхненно танцюють із солістами ОНАТОБ Станіславом Скринніком та Юлією Темченко. Вишукану класичну хореографію поставив заслужений артист України Гаррі Севоян.
Сюжет цього невеличкого балету максимально наближений до першоджерела, тут після нерівного бою з мишачим військом різдвяної ночі зачарований Лускунчик стає принцем та має рятувати хоробру дівчинку Марі аж у казковому Конфітюренбурзі (місто солодощів показане за допомогою відеографіки). Музику створила відома одеська композиторка Людмила Самодаєва, це її перший досвід у цьому жанрі, хоча колись працювала в нашій опері концертмейстером балету. Людмила віддає перевагу новій академічній музиці, але для цього сюжету відчула потребу у цитатах з минулого, наприклад, старовинному французькому каноні «Біля дому чутно спів», німецькій пісеньці «О, мій милий Августин», «У печері гірського короля» Едварда Гріга. А нова музика панує у сценах, де мишача навала загрожує затишній вітальні з ялинкою та іграшками…
Звісно, участь у таких професійних, але не надскладних виставах для маленьких балерин і танцівників є чудовим досвідом. Атмосферу казкових перетворень вдалося зберегти, і це найголовніше. Звісна річ, змагатися з великим балетом «Лускунчик» з музикою Петра Чайковського марна річ, але на один відомий сюжет дуже часто припадає кілька варіантів, і кожен по-своєму цікавий.
