Все знают — жизнь дана одна.
В ней много сложного, простого…
Но как нам жить, когда война
Из прошлого вернулась снова?

Казалось, мир уже не мог
Решиться в двадцать первом веке —
Но слышатся разрывы бомб,
И дым разрух терзает веки.

Народ один — другому враг,
Границы пушки охраняют.
Война никем не дорожит,
Она лишь жизни отбирает.

И там заплачет чья-то мать,
Жена останется без мужа,
А детям станет страшно спать,
Им будет сниться битвы ужас.

Ты знай последствия войны,
Ее безжалостность и боль огня!
Может, опомнимся все мы?
Может, опомнится Земля…

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Вика СТРУКОВА

6-Б класс школы № 66

Свежий номер

Новости

Вітання

Шановні українці! Щиро вітаю вас зі Світлим святом Великодня. Це…

У країні та світі

Від Ради чекають прийняти низки законопроєктів У парламенті є близько…