У підвальному виставковому просторі Regtime 2:0 Музею західного та східного мистецтва впродовж двох тижнів можна побачити виставку Олексія Комарницького «Неприємності».
Олексій — із Вінниці, добре відомий у Києві та інших містах України. Це його перша музейна експозиція, а в нашому місті митець успішно виставлявся у кількох галереях, де, до речі, ще й продавав свої книжки, він пише цікаві поетичні та прозові твори.
Пошуки художника в руслі контекстуалізму, абстракціонізму та примітивізму самі по собі дуже інтригуючі. А закоханість у темні та маргінальні теми відбивається в картинах «Пограбування», «Передозування» і таке інше.
— Іронія кольору — ключ до цього проєкту. Яскраві, майже неонові фарби говорять з нами про гіркі речі напряму, без моралізаторства. Це — життя, яким воно є. Кольорове, крихке, невидиме й болюче, — говорить Олексій.
Намагаючись опанувати неприємності нашого життя аж до «Атаки Shahed 136», автор, за власним висловом, свідомо змішує матеріали: акрил із маркерами, парфуми з попелом, кольори з досвідом втрат.
— Цей підхід створює тактильну, навіть запахову глибину сприйняття, — продовжує далі Олексій. — Одеса мене завжди з рушником зустрічає, навіть коли я вирішив завітати сюди з «Неприємностями».
Кожна неприємність зображається по-особливому. Є й два арт-об’єкти, що представляють собою реді-мейди, тобто готові предмети. Будучи молодим хлопцем, Олексій показав, яким потрясінням для представника сучасного світу стає пошкодження гаджету. Зібравши у друзів загиблі в боротьбі з реальністю телефони, художник просвердлив їх на винайманій квартирі перфоратором дідуся-хазяїна та нанизав на шампур.
А нещодавно придбав «Мерседес», що у нього почалися проблеми з акумулятором.
— Доводилося кожного разу викликати таксі, аби підкурити і завестися, — зізнається Комарницький.
Акумулятор теж зайняв місце серед експонатів виставки. Життя прекрасне, навіть якщо трапляються в ньому неприємності, і навіть «Самогубство» в разі невдалої спроби може стати лише черговою хмаркою на яскравому життєвому небосхилі.
