Виставка живопису під такою назвою працює до 14 січня в галереї «Муза» (Єврейська, 19). Чарівні зимові пейзажі та затишний натюрморт з квіткою, перловими прикрасами та спокусливим еклером на тарілочці («Фіолетова фіалка») написала Варвара Гаврилюк. Це вже п’ята «персоналка» талановитої молодої жінки. Варвара — уродженка села Кремидівка Одеської області, закінчила Одеську державну академію будівництва та архітектури за спеціальністю «Виробництво будівельних конструкцій, виробів і матеріалів», захистила дисертацію, потім викладала на кафедрі.
Але рецептура бетону не так бентежила Варвару, як дитяча мрія «нести світло через фарби», і вона здобула художню освіту на відділенні живопису в знаменитій «греківці», в майстерні Валентина Захарченка. Любов до мистецтва у Варвари народилась ще в дитинстві. Коли дівчинці виповнився один рік, бабуся навчила онуку тримати олівець, а в чотири — дідусь подарував акварельні фарби. Відтак малювання стало щоденною потребою. Зараз вона натхненно працює з натури на пленері, взимку мерзне у купі теплої одежі, підкладає в чоботи поліетиленові пакети, аби ніжки не застудити. Влітку боїться втратити свідомість від спеки, та й фарби майже закипають. Навесні та восени на природі комфортніше!
Втім, дивлячись на картини цієї мисткині, ви не здогадаєтеся, як важко вони народжувалися. Зимові кучугури та велетенські білі кулі на Ланжероні в неї подібні до морозива різних сортів, щедро политого ягідним сиропом, чи то пак тістечок, таку апетитну кольорову гаму Варвара добирає. Дійсно художниця іде шляхом дива і наділена талантом бачити диво у повсякденності.
— Навесні з подружкою починаємо сезон, малюємо розквітлі абрикоси, вишні, оце комфортний час для роботи на пленері, — розповідає Варвара. — і додає: — дива відбуваються в природі повсякчас.
