Вепоху благодійності, що б не відбувалося, ключове слово саме воно — благодійність. В День українського кіно благодійний фонд «Одеса та одесити» (президент Андрій Жданов), з креативною командою якого наша газета вже знайомила читачів, спільно с Одеською кіностудією влаштували благодійний кінофестиваль, зазначивши в запрошенні, що усі зібрані кошти підуть на підтримку дітей з родин, які були вимушені покинути власні домівки внаслідок воєнних дій. Хто і скільки донатив — вхід по серцю.
У цей день хедлайнером заходу був кінопоказ фільму «Чому я живий» власного виробництва Одеської кіностудії, володар 18 міжнародних нагород, зокрема, переможець Канського кінофестивалю. Цей фільм про кохання і війну, заснований на реальних подіях, які сталися під час Другої світової війни в окупованому Маріуполі. Одеський глядач вперше побачив кінокартину минулого року, в рамках щорічного міжнародного фестивалю, а вже потім фільм почав свою тріумфальну ходу у світі.
В легендарному місті на Одеській кіностудії, в артцентрі імені Віри Холодної —сучасному мультимедійному виставковому комплексі в 1-му знімальному павільоні, учасників благодійного заходу привітав режисер-постановник картини, народний артист України Віллен Новак.
Він розповів про доволі довгий шлях автобіографічного сценарію письменника і драматурга Євгена Митько до завершеного кінопродукту. 20 років намагався режисер зняти цю картину, і тільки у 2020-му, завдяки голові правління АО «Одеська кіностудія» Андрію Осіпову, який виступив генеральним продюсером, фільм «Чому я живий» прийшов до глядача. Кінокартина знята за підтримки Держкіно України й Міністерства культури та інформаційної політики.
— Усе життя хотів зняти трагікомедію, трішки підійшов до цього жанру в «Принцесі на бобах», і ось нарешті мрія здійснилася. Вдячний усім, хто працював над картиною, — сказав Віллен Новак.
Акторський склад: Віктор Жданов, Артем Вільбік, Ірина Мельник, Ольга Радчук, Анастасія Борисова, Анастасія Марків, Роланд Мішко, Олексій Горбунов, Олена Рєпіна, Георгій Делієв.
У головній ролі хлопчика Женьки, від імені якого і йдеться історія, дебютував юний актор Максим Горай.
— Коли прочитав сценарій, плакав, — зізнався Андрій Осіпов. — Під час підготовки до прем’єри ніхто навіть не міг здогадатися, наскільки фільм стане болючим для кожного українця сьогодні. У кінокартині зображено побут довоєнного Маріуполя, непрості відносини мешканців різних національностей, справжня дружба і пристрасне кохання, події Другої світової війни, окупація, колабораціонізм. Фільм також про терпіння і людяність, важливість взаємної підтримки та любові. Ми показали його у Маріуполі, ми ходили там вулицями, яких вже немає…
Андрій Осіпов повідомив: прийнято рішення викласти фільм «Чому я живий» у вільний доступ в інтернет: «Цю кінокартину має побачити кожний». У День українського кіно о 19.00 на Ютуб-каналі Одеської кіностудії відбулася прем’єра фільму.