Погодьтеся, настiльки сильною має бути людина, аби згодилася на переосмислення значення сiм’ї, подружнiх вiдносин та спiльного знаменника: «хто головний, а хто помiчник».

Сьогоднi роль жiнки вже не обмежується виконанням обов’язкiв по домашньому господарству, доглядом за дiтьми та служiнням законному чоловiковi. У жiнки є право вибору, й вона сама для себе вирiшує, яким шляхом їй iти по життю: будувати кар’єру й бути незалежною хоча б у фiнансовому планi чи просто стати прекрасною матiр’ю й дружиною, залишаючись при цьому домогосподаркою.

Я готовий сперечатися з будь-ким, хто почне доводити, що «сучаснi жiнки стають схожими на чоловiкiв». Я швидше за все погоджуся з твердженням, що «деякi чоловiки стають схожими на жiнок». Чоловiкам потрiбна деколи саме жiноча порада, адже в її основi лежать мудрiсть та славетна iнтуїцiя знання. А за «холодним розумом» — то вже до нас.

Але, вiдверто кажучи, намагання розподiляти суспiльство на чоловiче й жiноче — все одно, що поставити собi на метi виростити на яблунi лише половинку плоду.