|
|
   |
Переді мною нова книга професора Григорія Гончарука «Убивають минуле, щоб украсти майбутнє». Це третє видання, присвячене конфлікту ліквідації під виглядом реорганізації однієї з кращих кафедр історії та етнографії України в Національному університеті «Одеська політехніка». Про це писалося й у газетах. Якщо перша книга висвітлювала конфлікт між колективом кафедри та ректоратом, друга журила Міністерство освіти та науки за підтримку ректорату, то третя висвітлює важкий шлях досудового розслідування, яке триває більше року.
Між тим, в цьому досудовому процесі з’явилися нецивілізовані явища: По-перше, після публікації інтерв’ю журналіста Володимира Павличенка з професором на цю тему в газеті «Чорноморські новини» 11 липня у старенької машини Гончарука ГАЗ-2410 пробили три колеса, по дві пробоїни на кожному. Такого не було 36 років. Деякі юристи почали шукати в книгах професора компромат на персонажів протилежної сторони й порушення вимог Кримінального процесуального кодексу. Мені, не юристу, ясно: історія не містить державної таємниці, й нема чого шукати в темній кімнаті чорну кішку, якої там нема. Також професор не розголошував відомості, що йому стали відомі в ході досудового розслідування, з простої причини: таких відомостей нема, а ображати, принижувати честь та гідність опонентів — це не в творчому стилі названого автора книг. До того ж книгу опубліковано після постанови дізнавача «Про закриття кримінального впровадження», тобто місця для порушення КПК немає.
З другого боку, це більш цікаво, почали поширюватися чутки, що нібито ректор «Одеської політехніки» був проти ліквідації кафедри, а його змусили ліквідувати кафедру. Ось на цих чутках, дорогий читачу, хочу зупинитися детальніше, бо, на мій погляд, вони правдоподібні. Наведу такий факт. Професор Гончарук запропонував зовсім молодому щойно обраному ректору тоді ще Одеського політехнічного університету взяти під свій контроль в авторитетному науковому збірнику «Інтелігенція і влада» рубрику «Слово про ректорів», в якій висвітлити досвід кращих досягнень ректорів, починаючи від 1918 року, що може згодитися сьогоднішньому ректорові та віддасть належне попередникам за їхню новаторську, результативну, корисну працю.
Ректор із вдячністю прийняв пропозицію професора, який обіцяв, що кафедра історії та етнографії України допоможе ректору по темі і архівними матеріалами, і підбіркою літератури. Невдовзі у черговому збірнику було опубліковано статтю ректора під назвою «Слово про першого ректора», тобто про Олександра Нілуса, який чимало зробив, щоб в роки визвольних змагань з’явився попередник сьогоднішньої «Одеської політехніки». Допомагав ректору підготувати цікаву статтю завідувач кафедрою професор Гончарук. За його дорученням низка членів кафедри зробили те саме — допомогли ректору написати інші статті. Й раптом сталося незрозуміле: запрошує ректор завідуючого й говорить без пояснень, мовляв, прошу мені нічого такого не пропонувати. З часом слідувало скорочення фінансової підтримки збірника аж до її припинення. Аналогічні збірники на інших кафедрах успішно функціонували. Потім слідували зруйнування аспірантури, блокування прийому в магістратури та інше, аж до ліквідації кафедри.
Враховуючи, ймовірно, вимушену помилку ректора з ліквідацією кафедри й шанси на її виправлення, пропоную укласти угоду про припинення досудового слідства по відповідному кримінальному впровадженню, для чого:
— ректор Національного університету «Одеська політехніка» зобов’язується до 01.01 2025 року відновити в повному обсязі кафедру історії та етнографії України з відновленням ліцензій на аспірантуру, магістратуру й свідоцтва про видання наукового збірника «Інтелігенція і влада»;
— постраждалий, згідно кримінальному впровадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1201316450000180 від 13.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, Григорій Гончарук зобов’язується припинити вказане кримінальне впровадження й не претендує на відновлення його на посаді
завідуючого кафедрою історії та етнографії України;
— сторони зобов’язуються жити в мирі та згоді й сумують про завдані державі збитки та взаємні моральні незручності.
Гарантами виконання цих зобов’язань повинні виступити управління освіти та науки Одеської облдержадміністрації та окружна прокурату-
ра Приморського району м. Одеси.
Зрозуміло, що пропонована угода має бути оформлена юридично. Автор цих рядків готовий увійти до комісії зі складання угоди на рівних з ректором, потерпілим та його адвокатом, а також посадовими особами з числа ректорату та юридичного відділу Національного університету «Одеська політехніка».
Ось які думки, поважний читачу, з’явилися в автора цих рядків при прочитанні нової книги професора Григорія Гончарука. Відзначу, що мені довелося чимало років працювати з цим професором у вищезгаданому політехнічному університеті. Наші кабінети з ним були поруч, ми, колеги — завідуючі кафедрами, чудово знали про успіхи та проблеми наших сусідів. Названа книга, як і більш ніж 40 інших книг автора, цікава, а сам автор, як завжди, сміливий, з твердою громадською позицією.
Ілля Єрімічой. Професор