|
|
   |
В історії космічних досягнень людства є дві основні дати. 12 квітня 1961 року — політ Юрія Гагаріна. І 20 липня 1969 року — висаджування першої людини на Місяць (місія «Аполлон-11»).
Згадаймо, як це було. 20 липня 1969 року, о 20.17.39 UTC командир екіпажу Ніл Армстронг та пілот Базз Олдрін посадили місячний модуль корабля у південно-західному районі Моря Спокою. Зауважимо, що польоти програми «Аполлон» цілком були засновані на ідеї польоту до Місяця «трасою Кондратюка» — українського теоретика космонавтики. У своїй невеликій книзі «Завоювання міжпланетних просторів», надрукованій у далекому 1929 році, він визначив орбіту польоту до Місяця і саме технічне виконання цього польоту, що включає використання космічного корабля і місячного модуля, що спускається. Це суттєво полегшило та прискорило американським дослідникам виконання завдання польоту на Місяць.
Перші астронавти залишалися на поверхні Місяця протягом 21 години 36 хвилин та 21 секунди. Весь цей час пілот командного модуля Майкл Коллінз чекав їх на близькомісячній орбіті. Астронавти здійснили один вихід на місячну поверхню, який тривав 2 години 31 хвилину 40 секунд. Першою людиною, що ступила на Місяць, став Ніл Армстронг. Це сталося 21 липня, о 02.56.15 UTC. За 15 хвилин до нього приєднався Олдрін. Першою фразою, сказаною Нілом Армстронгом, була: «Це маленький крок людини і великий крок всього людства».
Загалом на Місяці за програмою «Аполлон» побувало 12 людей, і кожна експедиція приносила щось нове. Астронавти залишили на поверхні Місяця сейсмометри та лазерні відбивачі, які до сьогодні використовуються для наукових досліджень. Експедиції «Аполлонів» доставили на Землю 382 кг місячного каміння. Місячні автомобілі (ровери) мали сумарний пробіг у 91 км! Сьогодні всі місця посадок «Аполлонів», залишене обладнання, сліди поїздок роверів і самі ровери видно на знімках орбітальних апаратів.
У зв’язку з цим надзвичайно наївними виглядають теорії «місячної змови», які вважають політ на Місяць виставою Голлівуду. До речі, у момент посадки «Аполлона-11» до Місяця підлетів радянський апарат «Місяць-24», який мав випередити США та привезти місячний ґрунт на Землю раніше за американців. Спроба виявилася невдалою, але кожна сторона уважно стежила за кожним кроком суперників. Будь-яке інсценування було б негайно викрито. Автору цих рядків довелося бачити прямий репортаж про посадку на Місяць під час роботи у будзагоні студентів Одеського університету імені І. І. Мечникова у Сегеді.
Сорок років тому, 22 липня 1984 року, вперше було отримано дані, що свідчать про існування кільця навколо Нептуна. На двох чилійських обсерваторіях, віддалених одна від одної на 90 км, одночасно спостерігали покриття Нептуном зірки із сузір’я Стрільця. Відсутність симетричного зменшення яскравості з іншого боку Нептуна породило гіпотезу існування незамкнутого кільця навколо планети, наявність якого було остаточно підтверджено 11 серпня 1989 р. американською автоматичною міжпланетною станцією «Вояджер-2». Виявилося, що кілець чотири, і вони все ж таки суцільні, але найяскравіше містить значні потовщення у вигляді дуг або арок, стійкість яких поки не пояснюється. Передбачається, що кільця Нептуна складаються з маленьких не більше сантиметра частинок метанового льоду. Кільця Нептуна названі на честь астрономів, які зробили важливий внесок у вивчення планети: Галле, Левер’є, Лассель, Араго та Адамс.
25 років тому на орбіту Землі вийшов рентгенівський телескоп «Чандра» (Chandra). Космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра» — космічна обсерваторія НАСА для дослідження космосу у рентгенівському діапазоні. Вона стала частиною програми космічних телескопів, таких як «Хаббл», «Комптон» та «Спітцер». Запущена 23 липня 1999 року за допомогою шатлу «Колумбія». Названа на честь американського фізика та астрофізика індійського походження, лауреата Нобелівської премії Субраманіяна Чандрасекара, який викладав в університеті Чикаго з 1937 року до своєї смерті в 1995 році. Завдяки високій роздільній здатності та чутливості «Чандра» спостерігає за різними об’єктами — від найближчих планет і комет до найвіддаленіших відомих квазарів. Всесвіт у рентгенівських променях виглядає абсолютно фантастично, демонструючи грандіозні процеси поблизу чорних дірок, околиць спалахів наднових. Було знайдено прояви існування темної матерії. «Чандра» знаходиться в чудовому технічному стані і здатна ще довго працювати, тому особливо дивною виглядає інформація НАСА про можливе завершення її роботи через проблеми з фінансуванням.
Михайло РЯБОВ. Голова Одеського астрономічного товариства