|
|
   |
Перший показ мюзиклу No One in front of the Mirror («І перед дзеркалом нікого») в Міжнародному культурному центрі UNION став справжньою подією для театралів. Цей міжнародний проєкт, створений творчими людьми Ізраїлю та України, має глибокий філософський зміст та привабливу форму. Все кружляє навколо дзеркала: персонажі вдивляються одне в одного, немов прагнучи побачити в іншому власні риси, підносять люстерко до чужого обличчя, а загалом кожний глядач має побачити якоюсь мірою себе, дивлячись на сцену.
Виставу про природу зради (самого себе, кохання чи дружби) поставила Марічка Власова, яка має неабиякий досвід у царині лялькового театру. Це дається взнаки в деяких мізансценах, наприклад, герой використовує плечі героїні в якості ширми, долонями імітуючи політ пташки. Або так: складений гармошкою папірець співбесідники уявляють кар’єрними сходинками, по яких крокують уявні ніжки, насправді два пальці актора.
Автором віршованого тексту (вистава йде англійською з українськими субтитрами) та продюсером проєкту став Костянтин Блюз, енергетик та дипломат, людина, котра зробила Ізраїль нафтодобуваючою країною. Творчий поклик призвів до народження оригінальної п’єси з трьох частин. Персонажі існують в різних часових вимірах, але перетинаються у танцювальних епізодах (пластичне рішення належить молодому хореографу Євгенії Царегородцевій), умовне декораційне тло створюється за допомогою відеопроекції (художниця-постановниця вистави — Христина Повшик).
У виставі грають лауреати міжнародних конкурсів вокалістів, солісти Одеського академічного театру музичної комедії імені Михайла Водяного Ірина Гусак, Анастасія Майстренко, Іван Ковальов, а також Андрій Ерліхман (він же автор музики). Що вражає: жіночі характери за силою переважають чоловічі. Причому неважливо, позитивна героїня чи скоріше негативна, адже честолюбна Маргарита Анжуйська командує безхребетним Генріхом Шостим, Клеопатра холоднокровно приймає голову коханця-коваля Яніра, з яким щойно провела ніч (у виставі голова позбавлена натуралізму, це скоріше щось на кшталт бронзового погруддя), а офісна працівниця, навпаки, сповнена рішучості кинути виклик роботодавцям, які планують скорочення… Саме жінки є рушійною силою конфлікту, а чоловікам вони диктують умови їхнього подальшого існування!
Знавець класичної музики, Костянтин Блюз підказував Андрію Ерліхману окремі цитати з творів європейських композиторів-класиків, і вони органічно вплелися в музичний матеріал. Йому хочеться подарувати талановитому одеситу давно заслужену славу, яку має принести перш за все новий мюзикл. А самій виставі, певно судилося цікаве гастрольне та фестивальне майбутнє, адже вона компактна, не обтяжена громіздкими декораціями, яскрава та хвилююча.
Марія ГУДИМА. Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО